Вересень 2022р.
В ДНЗ №1 “Орлятко” з 06.09.-08.09.2022р. були проведені групові батьківські збори. Практичний психолог Панчук І.І. ознайомила присутніх зі ступенями адаптації дошкільників до дитячого садка та надала практичні рекомендації “Як розвинути стресостійкість під час воєнного стану”
Жовтень 2022р.
3 жовтня 2022 року в ДНЗ №1 “Орлятко” за участю директора КУ “Інклюзивно-ресурсний центр” Конотопської міської ради Сумської області Блонової Т.М. та батьків вихованців відбулося засідання членів команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Присутні обговорили результати діагностики та спостережень рівня розвитку вихованців з ООП інклюзивної групи для дітей раннього віку «Кмітливчик», інклюзивної групи для дітей молодшого дошкільного віку «Буратіно», інклюзивної групи для дітей середнього дошкільного віку «Пізнайко» та затвердили їх Індивідуальні програми розвитку на 2022-2023н.р., обговорили напрямки співпраці між ІРЦ, педагогами, батьками та дітьми.
Діти, як і дорослі, теж страждають від стресу, але не виражають його явно. Дихання – дієвий інструмент, який завжди є в нашому розпорядженні. Спокійне дихання допомагає сконцентруватися на собі, на своїх відчуттях, швидко переключатися. Дихальна гімнастика ідеально підходить для спільної діяльності батьків та дітей. 25.10.2022р. практичним психологом Панчук І.І. з дітьми групи “Дзвіночок” та підгрупою дітей групи “Грайлики” було проведено розвивальне заняття з використанням дихальних практик. Діти із задоволенням дмухали на пір’їнки, ватні кульки, пускали мильні та водяні бульбашки. Під час заняття психолог разом з дошкільниками виконували вправу “Квадратне дихання”, “Метелик”.
Листопад 2022р.
Крупотерапія – нетрадиційна форма роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Проста гра з крупою стабілізує психоемоційний стан дитини, розвиває тактильно-кінестетичні відчуття та дрібну моторику , творчий потенціал, вміння виражати власні емоції. Практичний психолог Панчук І.І. 02.11.2022р. з дітьми з ООП провела індивідуальні форми роботи з використанням ігр з крупою. Дітям було дуже цікаво та весело!
16.11.2022р. в ДНЗ практичний психолог Панчук І.І. провела тренінг з педагогами, присвячений Міжнародному Дню Толерантності. Під час зустрічі у присутніх сформувались уявлення про толерантну поведінку, розвинулись комунікативні навички, вміння аналізувати та приймати рішення.
Грудень 2022р.
05.12.2022р.в дошкільному закладі розпочався проєкт “Завжди поруч” з метою надання психологічної підтримки педагогам, відпрацювання стабілізуючих емоційний стан вмінь та навичок.
Практичний психолог Панчук І.І.
В дошкільному закладі з 25.11-10.12.2022р. проходить акція ” 16 днів проти насильства” Під час акції дошкільнята із задоволенням приймають участь у розвивальних заняттях з практичним психологом Панчук І.І. , розвивають комунікативні навички, емпатію, обговорюють мультфільм ” Кастрюлька Анатоля”, вивчають права дітей.
19.12.2022р.відбулась чергова зустріч практичного психолога Панчук І.І. з педагогами в рамках проєкту “Завжди поруч”. Присутні ознайомились з новими техніками для зняття м’язових, емоційних напружень, з ресурсозбережувальною технікою “Банка щастя”.
Січень 2023р.
ОСВІТА ТА РОЗВИТОК ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Реформи, що відбуваються у системі освіти, визначають спрямованість на гуманістично особистісно-орієнтовані й розвивальні освітні технології, що зумовлюють зміни відносно дітей дошкільного віку з неординарними здібностями.Проблема дитячої обдарованості є однією з проблем сучасної науки. Обдарована дитина – рідкісне явище, але такі діти є. Статистика підтверджує: у світі народжується приблизно 40–50 % дітей з помірно розвиненим інтелектом та з тимчасовими затримками урозвитку; майже 20–25 % – з достатньо розвиненим інтелектом й прихованим потенціалом творчості; і лише 4–6 % дітей народжується з високорозвиненими розумовими здібностями й відкритим творчим потенціалом.
Дошкільний навчальний заклад – це перший громадський заклад, що з’являється на життєвому шляхудитини. У ньому вона повинна пізнати тонкощі спілкування з оточуючими людьми. Однак обдаровані діти швидко розуміють власну перевагу, через що або стають лідерами, або відштовхують від себе оточуючих.Ставши явним лідером, дитина починає швидко соціально зростати (наприклад, обдарована дитина відмінно розмовляє, тому може підказати вихователям, що бажає інший малюк). Вона відчуває власнувідповідальність перед іншими дітьми і намагається більше грати з ними. Іноді через це група дітей перетворюється в окреме співтовариство.
Також зустрічаються випадки, коли батьки, чудово розуміючи унікальні здібності власної дитини, роблять неправильний акцент у її вихованні. Вони постійно говорять про винятковість знань та вмінь, ставлячи власну дитину на рівень за вище інших. Будь-який психолог назве таке виховання неправильним, оскільки,у першу чергу, дитина повинна стати частиною суспільства, а вже після цього зможе розкрити себе.Через таке виховання деякі обдаровані діти в ДНЗ поводять себе жахливо, поводяться відсторонено від усіх. Напевно кожні батьки бачили дітей у ДНЗ, які грають окремо від інших і не цікавляться труднощами і поведінкою оточення.
Отже, маємо обережно послуговуватися терміном «обдарованість». А що ж це таке? Сучасна психологія подає декілька варіантів визначення. Обдарованість це:
– своєрідне поєднання здібностей, що забезпечують успішне виконання певних видів діяльності (при цьому зазначається, що в обдарованих дітей менш розвинені здібності можуть компенсуватися більш розвиненими);
– сукупність загальних здібностей, що зумовлюють широкий діапазон можливостей людини, а також своєрідність її зацікавлень;
– сукупність задатків, вроджених структур, передумов для успішної діяльності певного характеру, подальшого розвитку та вдосконалення здібностей; індивідуальна характеристика пізнавальної спроможності та здібностей до навчання; талановитість, наявність внутрішніх передумов для досягнення виняткових успіхів у конкретному виді діяльності.
Загальна обдарованість сприяє розвитку та вдосконаленню спеціальних здібностей і її легко визначити у дошкільному віці. Сенситивними(більш сприятливими) періодами, коли розвиваються певні здібності, є: для музичних здібностей – вік 3–5років; малювання – 2–4 роки; для оволодіння рідною мовою – 2–5 років; засвоєння математики – 5–8 років; опанування грамоти – 5–8 років тощо.
Фахівці констатують більш ранній прояв мистецьких здібностей, ніж інтелектуальних. До того ж загальноінтелектуальний потенціал на ранніх етапах розвитку дитини визначити важче. Більш ранніми проявами обдарованості є швидке оволодіння дитиною мовленням з великим словарним запасом. Вражає надзвичайна і невгамовна пізнавальна активність обдарованих дітей, дослідницький інтерес, вимога відповісти на численні запитання типу: «ЧОМУ?»,«ВІД ЧОГО?», «ЯК ЦЕ ДІЄ?», здатність простежувати причинно-наслідкові зв’язки, відмінна пам’ять, потяг до самостійності й творчості, підвищена концентрація уваги. Цікаво, що вже у віці 3 років обдаровані діти можуть одночасно слідкувати за двома або декількома об’єктами. У 3–4 роки вони читають, рахують, захоплюються різними розумовими заняттями,навіть такими, які їм не під силу, цікавляться географічними мапами тощо. Отже, в розумовому розвитку вони пішли значно далі, ніж їхні ровесники. Така надзвичайність і підвищена розумова активність дитини одразу впадає у вічі і потребує уваги дорослих. Обдаровані діти зустрічаються в середовищах будь-яких верст населення, незалежно від соціального статусу батьків. Якщо умови сприятливі і сім’я має можливість для всебічного розвитку дитини, її потенційну обдарованість вдається виявити рано і починати розвивати.Раніше вважали, що обдаровані діти фізично слабші, серйозні і не дуже цікавляться спілкуванням або спортом. Останні дослідження свідчать, що інтелектуально обдаровані діти багато в чому помітно перевершують однолітків. Так, вони раніше починають ходити і говорити, виділяються серед однолітків кращим фізичним розвитком. Такі діти досить комунікабельні. Вони й навчаються краще, ніж звичайні діти: розуміють та запам’ятовують нову інформацію швидко і легко, ставлять багато питань і пам’ятають більше інформації з вивченого. Багато з них самотужки навчаються читати. Вони без повторень заучують матеріал, легко засвоюють інформацію, швидко помічають зв’язок між окремими явищами і роблять власні висновки. Вони спроможні абстрактно мислити і мають виняткову здатність мислити нестандартно, висловлювати самостійні судження. Обдаровані діти настирливі, надзвичайно кмітливі, а їх інтереси сягають далеко за межі того, що цікавить їхніх ровесників. Частіше вони тяжіють до спілкування з батьками чи іншими дорослими людьми або з більш інтелектуально розвиненими ровесниками, зі старшими за віком дітьми.
Виникає питання: що робити з такими дітьми?
Чи пустити здібності на «самоплин», покладаючись на те, що згодом вони самі собою розвинуться, чи створювати умови для їхнього розвитку? Очевидно, більш результативним і ефективним є другий підхід, оскільки відомо, що розвиток певної якості вимагає відповідних зусиль батьків і вихователів. Наприклад, якщо вихователь помічає, що в дитини розвинений музичний слух, він має підказати батькам відвести дитину на заняття до спеціального навчального закладу.
Відповідно до точки зору багатьох учених обдарованість містить три компоненти:
1) пізнавальні здібності та навички;
2) творчі здібності;
3) емоційно-вольову сферу.
Пізнавальні здібності і навички передбачають опанування великого обсягу інформації, багатий словниковий запас, перенесення засвоєного на новий матеріал, установлення причинно-наслідкових зв’язків, уміння робити висновки, міркувати, висувати гіпотези, застосовувати ідеї на практиці.
Творчі здібності – це здатність до розвитку, дивергентне мислення, гнучкість у мисленні та діях, швидкість мислення, здатність висловлювати оригінальні ідеї, винаходити щось нове, багата уява, сприйняття неоднозначних речей, високі естетичні цінності, розвинена інтуїція.
Особливості емоційно-вольової сфери полягають у реалістичній «Я-концепції», повазі до інших, емпатійному ставленні до людей, толерантності у стосунках з іншими людьми, схильності до самоаналізу, терпимому ставленні до критики, готовності ділитися речами й ідеями, наполегливості у виконанні завдання, незалежності у мисленні й поведінці, прагненні до змагань, почутті гумору, впевненості у своїх силах і здібностях.
Педагоги, працюючи з обдарованими дітьми, повинні:
- бути доброзичливими і чуйними;
- розумітися в особливостях психології обдарованих дітей;
- відчувати їхні потреби і інтереси;
- мати високий рівень інтелектуального розвитку, широке коло інтересів та вмінь;
- бути широко ерудованими людьми, готовими до виконання обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей;
- виявляти жвавість, активність, мати почуття гумору (але без схильності до сарказму);
- виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду власних поглядів і прагнути постійного самовдосконалення;
- бути творчою людиною і готовою до подальшого здобуття спеціальних знань.
Зміст діяльності з обдарованими дітьми містить низку завдань, а саме:
− сприяти розвитку кожної особистості;
− якомога раніше виявити обдаровання кожної дитини і максимально сприяти їхньому розвитку.
Рекомендації по роботі з обдарованою дитиною:
− створіть дитині затишні й безпечні психологічні умови для пошуку;
− підтримуйте здатність дитини до творчості;
− терпляче сприймайте дивовижні ідеї, будьте уважні до питань;
− надайте можливість дитині побути на самоті;
− допоможіть дитині створити систему цінностей;
− створіть умови для задоволення основних людських потреб (почуття безпеки, поваги);
− знайдіть слова підтримки для нових творчих починань;
− підтримуйте необхідну для творчості атмосферу.
Поради батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей
- Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки.
- Уникайте однобокості у навчанні та вихованні.
- Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості,емоційності.
- Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і оточуючих), тому що людина, енергія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.
- Залишайте дитину на самоті та дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте, якщо Ви бажаєте своїй дитині добра, навчіть її працювати самостійно.
- Підтримуйте здібності дитини до творчості та співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
- Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може дитина, а тому, що вона опанує за допомогою дорослого, показу, підказки.
Поради батькам, які виховують обдаровану дитину
Перше – потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь в розвитку, підтримуючи, а не нав’язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу необхідна адекватна оцінка сил дитини, та трохи завищена. Всезнайкою вона не виросте, але у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких потрібно готувати змалку.
Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає Вашу манеру говорити, ходити, працювати, а також відчуття відповідальності за доручену справу. Батьки повинні пам’ятати правило: «Не зашкодь!», оскільки обдарована дитина більш чутлива, тому їй потрібно давати вільний час, щоб побути на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів батьки мають дати можливість дитині зрозуміти себе та інших. Дорослі часто повинні радитися з психологом щодо виховання обдарованої дитини.
Батьки повинні завжди пам’ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю.
Тому потрібно:
– готувати дитину до спостережливості, наполегливості;
– формувати у неї вміння доводити почату справудо кінця,
– виховувати працелюбність, вимогливість досебе, задоволення від процесу творчості, толерантне ставлення до критики, впевненість при невизначеності, гордість і почуття власної гідності, чуйність до аналізу моральних проблем.
Батьки також повинні усвідомлювати, що значна роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, вона долає перешкоди і має ціль у житті. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вміють поставити перед собою чітку, реальну мету.
10 січня 2023 року в ЗДО 1 “Орлятко” відбулися засідання членів команд психолого- педагогічного супроводу вихованців з особливими освітніми потребами інклюзивних груп закладу: для дітей раннього віку “Кмітливчик”, молодшого дошкільного віку “Буратіно”, середнього дошкільного віку “Пізнайко”. На засіданні була присутня директор КУ “Інклюзивно-ресурсний центр” Конотопської міської ради Блонова Т.М. Педагоги обговорили разом з батьками виконання Індивідуальних програм розвитку, результати корекційно-розвиткової роботи з дітьми, рівень засвоєння вихованцями освітніх програм за 1ше півріччя 2022-2023н.р
В дошкільному закладі 13.03.2023р.відбулась зустріч практичного психолога Панчук І.І. з працівниками в рамках проєкту “Завжди поруч”. Присутні ознайомились з ознаками ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), технікою роботи в уяві “Метод екрану”, з притчею про щастя “Чашка кави” та дихальною практикою стабілізації від С.Ройз.
В дошкільному закладі протягом тижня з 13.03-17.03.2023р. проводилась психодіагностична робота практичного психолога Панчук І.І. з дітьми середнього дошкільного віку групи “Пізнайко” з метою комплектації корекційних груп.
Колектив дошкільного закладу щиро вітає практичного психолога Панчук І.І. з отриманням грамоти управління освіти за багаторічну сумлінну працю та з нагоди Всеукраїнського дня психолога!
Травень 2023р.
01.05.2023р.в дошкільному закладі відбулась підсумкова зустріч практичного психолога Панчук І.І. з колективом в рамках проєкту “Завжди поруч”. Присутні виконали вправи на зняття психом’язової напруги , здійснили масаж біологічно активних точок, поділились враженнями від проєкту та подякували один одному за співпрацю.
17.05.2023р. Сенсорна стимуляція і рухова активність створюють підгрунтя для розвитку мозку. Це лежить в основі програми мозочкової стимуляції. Мозочок регулює координацію рухів, рівновагу, а також емоції, увагу та розвиток розумових здібностей. Вправи на дошці-балансирі Бельгау мають позитивний вплив на розвиток дитини. Практичний психолог Панчук І.І. під час індивідуальних занять з дітьми з ООП активно використовує набір для мозочкової стимуляції. Діти весело та ефективно займаються під час таких занять!
18.05.2023р. – Що означає психологічна готовгність дитини до школи?
Психологічна готовність до школи – це комплексний показник, який охоплює декілька компонентів.
1. Інтелектуальна готовність дитини до школи
Зазвичай батьки дбають про навчальні навички дитини: письмо, рахунок, читання, загальний розвиток.
Але насправді для навчання важливо дещо інше – це дозрівання певних відділів головного мозку, які відповідають за формування цих навичок.
Навичка ще може бути не сформована, проте все готово до формування. Іншими словами, наприклад, дитина може не вміти розв’язувати приклади, але мати уявлення про число, порівнювати, вміти робити висновки і бути зацікавленою. Така дитина швидко навчиться розв’язувати приклади.
Потрібно дивитись на розвиток її пам’яті, уваги, на здатність дитини робити висновки, уважно слухати й чути, ставити запитання, якщо не все зрозуміло.
2. Вольова готовність дитини до школи
Вольова готовність до школи – це здатність дитини, умовно кажучи, «примусити» себе робити щось, що не викликає великого інтересу чи негайного задоволення. Воля також відповідальна за можливість дитини всидіти за партою упродовж уроку. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, вона готова до сприйняття інформації на уроках. Якщо ж ні, то вона просто знудиться в школі.
3. Мотиваційна готовність дитини до школи
Вона виявляється у ставленні дитини до школи, до навчання, до вчителя і до самого себе. У дітей має бути позитивна мотивація до навчання в школі.
Мотиваційна готовність – це бажання дитини прийняти нову для неї соціальну роль.
А найкраща мотивація першокласника: у школі цікаво, а те, що вивчаєш там, — корисно.
4. Соціальна готовність дитини до школи
Це означає, що дитина вміє спілкуватися з дорослими та дітьми відповідно ситуації, вміє просити про допомогу, пояснювати свої потреби, вміє слухати і не перебивати.
Важливими критеріями готовності дитини до школи є її готовність дотримуватись певних правил та обмежень, розвиток навичок самообслуговування.
З дотриманням правил відбувається формування відповідальності за свої вчинки й слова.
Якщо дитина прагне до самостійності, це свідчить про те, що вона готова до автономії, готова бути певний час без батьківської опіки. Така дитина не почуватиметься в класі безпорадною.
5. Фізична готовність до школи
При її оцінюванні, передусім дивимося на сформованість скелета. Приблизно в 7 років у фізичному розвитку дитини відбувається перехід на «новий рівень». Ми можемо спостерігати, що її руки стають пропорційно довшими щодо тулуба, з’являється талія, стають більш помітними колінні суглоби, активно йде заміна зубів.
Філіппінський тест — один з головних критеріїв «шкільної зрілості». Потрібно попросити сина чи доньку доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Результат досить точно показує ступінь зрілості організму – рука має легко торкатися вушка.
Не забуваймо і про координацію рухів.
Адже, фізіологічна зрілість — важлива, і цей показник не обдуриш. Організм повинен бути готовий витримувати певні розумові та фізичні навантаження. А якщо цього ще немає, дитині доведеться в школі працювати на межі перевтоми.
На завершення додам, що готовність дитини до школи враховує багато факторів і є дуже індивідуальним компонентом.
Тому батьки майбутніх першокласників можуть зробити діагностику психологічної готовності до школи, яка дозволяє оцінити рівень готовності дитини до вступу в перший клас та допомагає визначити оптимальну стратегію навчання для дитини.
12 ознак готовності дитини до школи
Дитина готова до школи, якщо:
- Її багато що цікавить, вона ставить запитання.
- Любить робити щось, може зайняти себе сама.
- Їй цікаво пізнавати нове.
- Вона робить висновки й умовиводи.
- Вона просить читати їй книжки й уважно слухає їх.
- Може спокійно почекати деякий час.
- Може цілеспрямовано йти до своєї мети.
- Дитину цікавить школа, вона хоче піти туди.
- Дитина легко встановлює контакт і нормально спілкується з іншими людьми.
- Грає в ігри за правилами, дотримується встановлених правил.
- Досить фізично розвинена, спритна.
- Має повністю сформовані навички самообслуговування.
Дитина не готова до школи, якщо:
- Має серйозні логопедичні проблеми, які не розв’язали раніше (рекомендується консультація логопеда).
- Дитина часто хворіє (шкільне навчання бажано починати ближче до 7 років).
- Дитина завжди надає перевагу грі, навчальна діяльність її зовсім не приваблює.
- Психічні процеси (пам’ять, увага, мислення, вольові якості) не сформовані досить, щоби дитина могла витримувати навчальне навантаження.
- Дитина має проблемну поведінку – агресивна, занадто тривожна, не дотримується правил поведінки тощо (рекомендується психолога).
- Будь-які хронічні захворювання, стреси (розлучення батьків, госпіталізації дитини, втрата близьких) у дошкільному віці – це привід подумати про початок шкільного навчання ближче до 7 років.
