28.04.2022 – В гості казка завітала

Завдання 1.

Шановні батьки, запропонуйте  дитині провести ритуал зустрічі нового дня:

Сонце прокинулось ще на світанку

Вранці вітаємось … (дитина продовжує) «Доброго ранку».

В гості прийшла по обіді рідня

Радо промовимо … (дитина продовжує)  «Доброго дня»

Завдання 2.

Прочитайте італійську народну казку «Ледача Бручоліна»

Ледача Бручоліна

Жила у одному селі дівчинка, яка не любила ходити ніжками. Звали цю ледачу дівчинку Бручоліна. Була у неї бабуся, старенька, сива. Ось одного разу пішла бабуся з внучкою на луг квіти збирати. Нарвали вони великий букет ромашок і кульбаб і не поспішаючи пішли додому. Але дуже  скоро Бручоліні набридло йти, вона зупинилася й запхинькала:

– Хочу на ручки, Хочу на ручки! Стала їй бабуся говорити:

– Як тобі не соромно! Ти вже така велика! Не візьму я тебе на руки! – повернулася й пішла. Сіла Бручоліна на землю й заплакала: Хто мене віднесе додому? Бабуся моя пішла…

Прибіг зайчик:

– Сідай, я тебе віднесу.

Сіла Бручоліна зайцеві на спинку, і довговухий поскакав по стежці. Але зайці – народ полохливий. Ось і наш зайчик при найменшому шумі поспішав заховатися у лісі. Лежить за пеньком; не поворухнеться, тільки вусики ледь помітно тремтять. Втомилася Бручоліна чекати, поки у зайця боягуза страх пройде.

Сидить вона на пеньку й кличе: Хто мене віднесе додому? Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться…

Тут підповз до неї равлик:

– Я тебе віднесу. Вилазь на дах мого будиночка. Будиночок хоч і маленький, але міцний. Вилазь, не бійся.

Бручоліна піднялася на дах будиночка, і равлик рушив у дорогу. Пригрівало сонечко, і дівчинка не помітила, як заснула. Прокинулася вона через годину, а може, і через дві, дивиться – а равлик ще від одного куща до другого не доповз. Нічого не поробиш, довелося Бручоліні розпрощатися й з равликом. Притулилася Бручоліна до дерева, стоїть журиться, ось-ось розплачеться. Дуже їй себе стало шкода. Вона й насправді заплакала: Хто мене віднесе додому? Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться, Равлик ледь повзе…

Підбігла кізонька:

– Сідай, я тебе віднесу.

Сіла Бручоліна до неї на спину, і коза поскакала вперед.

–Ой, зараз впаду! – злякалася Бручоліна. Та тільки вона про це подумала, і справді впала на землю.

Встала вона, обтрусилася, дивиться – а кізки й сліду нема. Тут вже Бручоліна не на жарт злякалася. І як закричить що мала сили: Хто мене віднесе додому? Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться, Равлик ледь повзе, Коза втекла…

Підскакав до неї коник:

– Я тебе віднесу.

Коник опустився на коліна, почекав, поки Бручоліна піднялася до нього на спину. Піднявся й поскакав.

Бручоліна обома ручками вчепилася за кінську гриву, але все-таки не втрималася і упала прямо у траву. Лежить в траві й гірко плаче: Хто мене віднесе додому? Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться, Равлик ледь повзе, Коза втекла, Коник скаче щодуху… Прилетів голуб:

– Я тебе віднесу. Тільки міцніше тримайся за шию. – Та злетів у небо. Він піднявся так високо, що у Бручоліни голова запаморочилася.

– Милий голуб, скоріше спусти мене на землю! – попросила дівчинка. Унизу тоненькою світлою смужкою тяглася ріка. Голуб покружляв над водою й плавно опустився на піщаний берег.

– Вибачай, дівчинко, мене дома дітки чекають, – сказав. Змахнув крилами й полетів далі.

Знову Бручоліна одна залишилася. Дивиться – човен пливе. Підбігла вона до води й тихенько так питається: Хто мене віднесе додому? Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться, Равлик ледь повзе, Коза втекла, Коник скаче щодуху, Голуб літає занадто високо… Пристав човен до берега:

– Сідай, я тебе відвезу.

Сіла Бручоліна у човен, і вони поплили. Але човен був старий. Скоро він почав протікати. Бідна Бручоліна намочила ноги і спідничку. Вода у човні усе прибувала й прибувала. Щастя, що берег був близько. Тільки Бручоліна встигнула вискочити на берег, як човен захлинувся й потонув. Стоїть Бручоліна на березі ріки, плаче захлинається:

-Хто мене віднесе додому? Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться, Равлик ледь повзе, Коза втекла, Коник скаче щодуху, Голуб літає занадто високо, Човен потонув…

Повз пролітала бджола.

– Ж-Ж-Ж! Спробуй краще йти своїми ніжками, – порадила вона Бручоліні. Та полетіла.

Ніхто більше не спішив допомогти ледачій дівчинці. Довелося їй самій добиратися до будинку. Спочатку вона йшла повільно, потім усе швидше й швидше. Коли вона вбігла у будинок, бабуся вже накривала на стіл. Нічого не сказала вона внучці. Стояла й, посміхаючись, дивилася, як Бручоліна з апетитом їсть.

Обговоріть з дитиною:

-Чи  сподобалась тобі ця дівчинка Бручоліна?

-Чому Бручоліна була лінивою дівчинкою, що вона не любила робити?

-Хто хотів віднести Бручоліну додому?

-Що порадила ледачій дівчинці бджола?

-Як ти думаєш, чия допомога була найкращою?

Завдання 3.

Запросіть дитину виконати рухові вправи, щоб не бути лінивими, як Бручоліна. Навчіть різних видів рухів: як зайчик (із підскоками), як кізонька (біг галопом), як конячка (біг по колу), як бджілка (хаотично).

Завдання 4.

Виконайте завдання в Альбомі з художньо – творчої діяльності,  частина 2, сторінка 16.

Покажіть дитині ілюстрацію та запропонуйте зліпити пташенят.

Для цього потрібно взяти  шматочок пластиліну (жовтого або світло-зеленого кольору) та скотити кульку. Потім із одного боку кульки пальчиками витягнути маленький хвостик. Із другого боку кульки, на голові прикріпити, підготовлений заздалегідь, дзьобик; із обох боків стекою необхідно зробити відтиски – очки.

 Запропонуйте  погратися виліпленими пташенятами: розмістити їх у гніздечку, на гілочці. Придумайте разом, про що  могли б розмовляти пташенята між собою, озвучте їх діалог.

Завдання 5.

Виконайте завдання в Книзі малюка на сторінці 53

Підготували вихователі:  Іщенко О.М., Трохимчук О.І.

 

Завдання для дітей з особливими освітніми потребами:

 

1. Розігрування казок

Мета: розвивати фантазію, уяву, здатність до творчої самореалізації, зв’язне мовлення.
Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або від третьої особи. Можна запропонувати дитині розповісти казку від імені інших дійових осіб, які беруть або не беруть участі в казці. Наприклад, як би казку про Колобка розповіла Лисиця або інший герой.

2. Гра «Закрий!»
Мета: вчити сприймати, порівнювати, виділяти предмети схожі та відмінні за
формою.
Матеріал: дві баночки контрастного розміру, маленькі та великі кульки
(кришечки).
Хід: Показати дитині дві баночки, вказати, що одна баночка велика, а друга –
маленька. Потім продемонструвати маленькі і великі кульки. Великі кульки
потрібно зібрати у велику баночку, а маленькі – в маленьку (показ). Після
виконання завдання попросити закрити баночки відповідними кришечками.

3. “Скачіть і говоріть”

Ця гра змушує вашу дитину повторити слово дев’ять разів. Почніть зі слів, на які ви хочете звернути більшу увагу вашої дитини.

Намалюйте на підлозі квадрати (гра “Класики”) з 1-9 цифрами і попросіть дитину вимовляти слово кожного разу, коли вона скаче на число. Після того, як вона завершить перестрибування до 9, змініть це слово і дозвольте їй знову скакати, на цей раз з новим словом. Можна почати з меншої кількості слів і збільшувати їх поступово.

Підготувала асистент вихователя: Фурса А.В.

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *