16.05.22р. – Історія пісні «Ой у лузі червона калина»
Путівник в історію музики / символ боротьби за незалежність
Історія пісні «Ой у лузі червона калина»
На початку війни лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк заспівав а капела пісню «Ой у лузі червона калина» в центрі Києва. Відтоді пісня набула нової популярності. Її виконують воїни ЗСУ, переспівують у соціальних мережах, вмикають за кермом автівок, ставлять на рингтони смартфонів. Дізнайтеся більше про пісню, що стала символом сучасної боротьби України за незалежність від Росії
Перший варіант пісні «Ой у лузі червона калина» написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький у 1914 році. Тоді ж її почув чотар УСС Григорій Трух. Він додав до першої строфи пісні ще три і навчив стрільців своєї чоти її співати. Незабаром пісня поширилася по Стрию, згодом її почали співати в Галичині та по всій Україні.
Із 1914 року — це марш Українських Січових Стрільців. 1917 року пісню підхопили вояки армії Української Народної Республіки. Тоді ж відомий диригент Олександр Кошиць написав власне аранжування твору для чоловічого хору й вирушив у турне за дорученням української влади — пропагувати за кордоном ідею української незалежності. Хор дав сотні концертів у 17 країнах світу. Від королів і президентів — до тисяч пересічних слухачів слухали її… Усі замість «браво» вигукували «Слава Україні!». Утім, ані політичного визнання, ані військової підтримки тоді Україна не отримала. І на довгі 70 років опинилася під Російською окупацією (1921—1991). Мільйони українців були закатовані, тисячі емігрантів ніколи не повернулися на рідну землю.
Залишився за кордоном і Олександр Кошиць. Він продовжив агітувати світ піснею за незалежну Україну. 1944 року Олександр Кошиць видав пісню «Ой у лузі червона калина» у Нью-Йорку. В перекладі англійською її назвали «Україну ми звільнимо». У тому ж році диригент помер. Він так і не повернувся більше в Україну. До 1960-х років його імʼя на батьківщині було заборонене.
У 1991 році Україна відновила незалежність. Тоді ж у Києві зʼявилася вулиця Олександра Кошиця. А у 2021 році йому вперше встановили памʼятну дошку. Того ж року запис пісні «Ой у лузі червона калина» в аранжуванні Олександра Кошиця віднайшла в архіві Українського музею та бібліотеки у Стемфорді (США) дослідниця історії української культурної дипломатії Тіна Пересунько. Нещодавно грамзапис пісні було оцифровано та оприлюднено для широкого загалу.
https://www.youtube.com/embed/G_uhA72cInk
« Ой у лузі червона калина » (аранжування Олександра Кошиця)
- Ой у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! - Марширують Січовії Стрільці за широкий лан,
Визволяти Браттів-Українців з московських кайдан.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! - Ой у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали Січовії Стрільці з москалями тан,
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Музичний керівник Притика Т.О.
