17.04.2020р.-Кон’юнктивіт

by dn1adm · 17 Квітня, 2020

Кон’юнктивіт – запалення кон’юнктиви (зовнішньої прозорої оболонки ока), яке супроводжується гіперемією та набряком. Найчастіше запальний процес поширюється на обидва ока. Ознаки кон’юнктивіту варіюються залежно від причини. Патологія є поширеною і трапляється у дітей будь-яких вікових груп.

Основні причини кон’юнктивіту:

аденовіруси: якщо у дитини, окрім запалення кон’юнктиви, є симптоми ГРВІ, то, швидше за все, діагностують вірусний кон’юнктивіт 50% захворювань у дітей викликані саме аденовірусами;
бактерії: густі виділення жовтого чи сірого кольору, набухання та злипання повік свідчать про те, що у дитини – бактеріальний кон’юнктивіт. Зазвичай збудниками є стафілококи, стрептококи, пневмококи, гонококи, гемофільна паличка.
алергени: свербіж, набряк, почервоніння, водянисті виділення з очей та носа свідчать про те, що запалення викликали алергогенні подразники (пил, пилок, дим, хлорована вода та інші);
вірус герпесу: останнім часом стали частіше траплятись кон’юнктивіти у дітей, при яких на краях повік з’являються везикули та пустули.

Причиною кон’юнктивіту можуть бути механічні подразники: чужорідні тіла, хімічні агенти, ультрафіолетове випромінювання.

Симптоми кон’юнктивіту у дітей

Запалення кон’юнктиви супроводжується:

гіперемією (почервонінням) фіброзної оболонки очей;
точковими крововиливами під кон’юнктиву;
набряком повік;
водянистими чи слизово-в’язкими виділеннями з очей;
відчуттям «піщаного пилу» в очах;
пульсуючим(ниючим) болем, різзю, печією;
свербежем;
чутливістю до світла;
сльозотечею;
точковими епітеліальними ерозіями;
нечітким зором.

Алергічний кон’юнктивіт зазвичай супроводжується симптомами сінної лихоманки: чханням, першінням у горлі, нежиттю. Хворі скаржаться на нестерпний свербіж, слизові виділення. Спостерігається гіперплазія сосочків, на віях утворюються скупчення густого слизу. Гнійний кон’юнктивіт може перебігати з підвищеною температурою, болем у горлі, гнійними виділеннями у великій кількості.

За клінічним перебігом розрізняють гострі та хронічні кон’юнктивіти. Для перших характерним є швидкий розвиток симптоматики: набряк, гіперемія, виділення з очей. При хронічному перебігу клінічна картина згладжена, захворювання перебігає в’яло.

Діагноз «кон’юнктивіт» ставлять після візуального обстеження ока дитини і посіву з кон’юнктиви на патогенну мікрофлору. Якщо етіологія не очевидна, підозрюють можливість механічного подразнення. Доволі часто присутність чужорідного тіла може маскувати кон’юнктивіт.

Профілактика

Уникнути або усунути симптоми кон’юнктивіту, можна, дотримуючись певних правил:

Забезпечити очам захист від бруду, пилу, пилку, а також потрапляння будь-яких частинок, що подразнюють око.
Відкласти на час кон’юнктивіту щоденне носіння контактних лінз, замінити їх на цей період стандартними окулярами з діоптріями.
Не давати користуватися своїми предметами туалету іншим людям.
Якщо на кон’юнктивіт хвора дитина — ретельно мийте руки з милом перед і після догляду за нею.
Якомога частіше прати постільну білизну, на якій спите, особливо наволочки, які безпосередньо можуть стикатися з повіками.
Можливе використання очних крапель «штучні сльози», які продаються без рецепту. Ці краплі полегшуються такі симптоми як свербіж, набряк очей, печіння, відчуття, що очі сльозяться. Але будь-які інші краплі, без призначення лікаря застосовувати не рекомендується, оскільки вони можуть викликати подразнення.
Крім того, дуже важливо пам’ятати, що якщо кон’юнктивіт проявився на одному оці, не можна використовувати для здорового ока краплі з тієї ж ємності, що і для хворого. Ледве відчутного торкання буде достатньо, щоб бактерії або віруси потрапили через флакончик до здорового ока.

Лікування кон’юнктивіту у дітей

При появі будь-яких змін в оці дитини слід проконсультуватись в окуліста. Симптоми кон’юнктивіту у дітей схожі із симптомами при інших патологіях очей, тому потрібна диференційна діагностика, аби виключити глибші запальні захворювання чи наявність чужорідного тіла.

Лікування кон’юнктивіту у дітей варіюється залежно від етіології. Специфічної терапії вірусного кон’юнктивіту немає, тому медикаменти не призначають. Зазвичай запалення кон’юнктиви минає самостійно впродовж одного-трьох тижнів. Необхідний лише гігієнічний туалет очей. Лікар інформує батьків маленького пацієнта про контагіозність (заразність) захворювання і заходи перестороги: не дозволяти дитині чіпати очі руками, утримуватись від контакту з іншими дітьми, користуватись індивідуальним рушником тощо.

При алергічному кон’юнктивіті бажано виявити алерген, аби дитина уникала контакту з ним. Полегшити стан дитини може холодний компрес. Медикаментозну терапію здійснюють за схемою, призначеною лікарем-офтальмологом.

Терапія бактеріального кон’юнктивіту залежить від виявленої мікрофлори.

Самолікування чи порушення схеми прийому ліків, визначеної лікарем, загрожує переходом гострого кон’юнктивіту у хронічний. Найпоширеніше ускладнення кон’юнктивіту – кератит (запалення рогівки). Своєчасне звернення до лікаря і строге виконання всіх рекомендацій – запорука здоров’я очей дитини.