23.04.2020р.-ТРАВМИ ОЧЕЙ У ДІТЕЙ

by dn1adm · 23 Квітня, 2020

Очі – це один із основних органів чуття. Очима ми бачимо світ.

Природа придумала серйозні способи захисту очей. Але, часом, їх недостатньо. Повіки не завжди можуть вберегти від травми, а слізки вимити все, що потрапило в широко розкриті оченята.

Травми у дітей до року найчастіше виникають через необережне поводження з оточуючими їх предметами і недогляд батьків. Грудні діти нерідко дряпають очі нігтиками, жорсткою білизною, гострими предметами та ін. Часто спостерігаються опіки очей розчинами при недбалому їх зберіганні та необережному приготуванні ванни для купання дитини.

Пошкодження очей у дітей молодшого віку відбуваються в основному через те, що їх рухова активність значно переважає над навичками самозбереження. Дітки граються, активно пізнають світ. Травми для них не рідкість. Але одна справа забій, інша – травми очей. Якщо мама відвернулася, в хід можуть піти предмети, зовсім для гри не призначені – ножиці, парасольки, мамині спиці, татові інструменти (викрутка, шило, напилок і т. д.). А всі ці «іграшки» становлять реальну загрозу для очей дитини.

В принципі, не можна сказати, що безпечних травм очей у дитини немає – кожне пошкодження може нести вкрай неприємні наслідки, навіть якщо поверхнево все добре і дитина не помічає будь-яких змін. Як ви самі розумієте, небезпечна травма може привести до стрімкого зниження зору, а то і зовсім до його втрати.

Для початку визначимо, що травма ока може бути проникаючою або непроникаючою. У першому випадку оболонка ока дитини пошкоджується, тому така травма найбільш небезпечна. Що стосується непроникаючих травм, лікарі класифікують їх на тупі (забій ока) і травми, від яких постраждав допоміжний апарат ока (травма повіки, слізних шляхів або кон’юнктиви).

Є один важливий момент, дотримання якого, в разі небезпечної травми ока у малюка, обов’язкове. Втім, навіть якщо травма сталася у дорослого – це ж правило потрібно пам’ятати. Отже, коли сталася проникаюча травма ока, потрібно закривати не лише пошкоджене око, а й здорове, причому протягом усього часу поки ви не дійдете до найближчої лікарні і не покажете дитину лікарю. Немає ніякого значення те, як ви прикриєте око, яке не було пошкоджено- нехай це буде хустинку або шарфик.

Найголовніший пункт невідкладної допомоги в разі виникнення непроникаючої травми ока – прикласти до забитого місця щось холодне. Слідкуйте за тим, щоб холодний предмет не тиснув на око, не намагайтеся і самі його придавити, думаючи, що так холод торкатиметься всієї ділянки травми. Коли предмет нагріється – відразу ж замініть його холодним. Лікарі радять повторювати холодні компреси ще протягом доби після поранення, прикладаючи лід на 15 хвилин через кожні дві години.

Хочеться також поговорити про те, чого ніколи не можна робити при травмі ока у дитини або дорослого

По-перше- не можна терти око, по-друге – намагатись накласти на забите місце мазь, по-третє- ні в якому разі не слід прогрівати місце забою.

Головне правило для батьків, в разі, якщо у дитини сталася травма ока- зверніться до лікаря. Якщо рана не турбує – можете відкласти похід на наступний день, однак показати травму лікарю потрібно в обов’язковому порядку.

У будь-якому випадку, до травм ока потрібно ставитися вкрай уважно, залишаючи фахівцям право визначати завдала ця рана якоїсь шкоди зоровому органу дитину чи ні.

Причини та профілактика пошкоджень очей у дітей

У дітей до року життя травми очей зустрічаються переважно з вини батьків – це ерозії рогівки нігтями, накрохмаленою білизною, термічні опіки (гаряча олія, молоко) та хімічні опіки очей (перманганат калію, розчин йоду).

У віці 1-3 років діти починають ходити, травмують очі при ударах та падінні.

Вік 3-6 років характеризується різноманітними пошкодженнями, які спричинені самими дітьми при невмілому використанні гострих предметів (виделка, ніж, голка, дріт, уламок скла).

Травма дошкільного віку трапляється внаслідок переважання рухливої активності над навичками самозбереження.

Значну роль у попередженні травмуванню очей відіграє освітня робота з батьками та вчителями, щодо організації дозвілля дітей (залучення їх до спортивних секцій, різноманітних гуртків), контролі за їх іграми, правильного зберігання хімічно-активних та вибухонебезпечних речовин, дотримання правил техніки безпеки.