11.03.2024 р. Реалізуємо освітні завдання за темою “Мешканці лісу”. Підтема: ”Лісові мешканці і друзі”.

by dn1adm · 10 Березня, 2024

1. Доброго ранку, шановні батьки та діти! Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему “Мешканці лісу”. Розпитайте дітей, чи чули вони пташиний спів на прогуляці? Запропонуйте дітям разом прислухатися до веселого співу пташок, які радіють, що перезимували. Запросіть дітей зробити позначки на календарі природи і відмітити день тижня. Порадьтеся, якого кольору має бути прищепка на стрічці “Рік іде”. Запропонуйте почати день з веселої пісеньки-гри “Голова-плечі-коліна-пальці”, щоб створити собі гарний настрій.

2. Обговорення вражень про вихідні проведіть у формі вправи “Продовж речення”. Запропонуйте дітям заплющити очі та уявити, яку картинку про вихідні вони б намалювали, якби був час. Попросіть продовжити речення: “Якби я малював малюнок про свої вихідні, я б…”.

3. Організуйте роботу з ілюстраціями книги “Рік у лісі”, сторінка “Березень”. Розпитайте, хто із звірів прокинувся від зимової сплячки, а хто ще боїться холоду? Чому у звірів такий сумний і стурбований вигляд? Зверніть увагу, що дикі качки вже повертаються додому. Попросіть розшукати пташок серед дерев (синичок, граків, сову, качок, дятла). Чиї домівки діти бачили на картинці в книзі? Чому треба оберігати хатинки звірів і птахів? Як люди можуть зберегти ліс для звірів і птахів? Доповніть розповідь, спираючись на ілюстрацію. Попросіть дітей продемонструвати, як вони пояснюватимуть це меншим дітям або друзям.

4. Запросіть дітей пограти у гру “Тварини та їх дитинчата”: діти розбирають предметні картинки і мають знайти свою пару. Закінчить гру емоційною вправою “Ти мій маленький”: в парі одна дитина виконує роль матусі чи татуся, а інша дитинчати. Завдання: виявити свою турботу, любов і ніжність.

5. Прочитайте казку “Материнська любов” з подальшим обговоренням: навесні всі мешканці лісу намагаються народити і виховати своїх діточок, щоб за теплу пору ті виросли та зміцнилися. Кожна матуся любить своє дитинча, як лисичка із казки. Як лисичка загубила свого малюка? Кого вона розпитувала про лисеня? Як мама-лисичка розповідала круку про свою дитину? Чому мама зраділа на слова крука?

Якось лисиця захопилась полюванням і навіть не помітила, як споночіло. Вона далеко забігла від свого лисеняти, а коли повернулась до нори, його там уже не було.

Довго плакала лисиця, але сльозами горю не зарадиш. Отож пішла вона лісом шукати свою дитину. У кожного звіра, який траплявся їй дорогою, вона запитувала те саме:

— Скажи мені братику, чи не бачив ти, бува, мого синочка, лисеняти?

Вовк відповів їй:

— Ні, сестрице, не бачив.

Кабан теж відповів:

— Ні, сестрице, не зустрічав я твого синочка.

Запитувала лисиця і оленя, і собаку, і багатьох інших звірів.

На останок, здибавши буйвола, запитала і його:

— Братику буйволе, чи не зустрічав ти, бува, мого синочка, лисеняти?

Буйвіл, нашорошивши вуха, каже:

— А який він із себе, твій синочок?

— Та це така чистенька дитинка, носик має гостренький, оченята кругленькі, хутро шовкове, хвостик пухнастий.

— Ні, не бачив такого, але трапилось мені дорогою жалюгідне створіння: очі в нього загноєні, вуха звисають, писок брудний, хвіст геть обліз. Усе воно якесь коростяве й худюще-прехудюще, ледь ногами перебирає.

— Ой лишенько! — закричала лисиця. — Так це ж і є мій синочок!

— Та невже? — здивувався буйвіл. — Але ж ти казала, що твій синочок — красень!

— Ех, братику! — вигукнула лисиця, схлипуючи. — Хіба ти не знаєш, що для кожної матері її дитина найгарніша в світі?!