23.03.2020р. – Реалізуємо освітні завдання за темою “Ліс” (підтема “Мешканці лісу”)

Розгляньте разом з дитиною коректурну таблицю «Весна. Птахи» та запропонуйте виконати наступні завдання:

1.Назви:

Які птахи повертаються навесні в рідний край;

– Які птахи зимують в Україні;

– Які птахи живуть у лісі?

– Яких птахів можна зустріти в місті?

– Яких птахів називають свійськими?

– Які птахи можуть жити разом з людьми в будинку?

– Які птахи не вміють літати?

– Яке житло птахи будують собі самі?

– Яке житло пташкам будує людина?

  1. Дорослі-малі:

У ластівки – (хто дитинчата?)…?

– У лебедя – …;

– У ворони  – (хто дитятко?)…?

– У курки – (хто дітки?)…?

– У синички – (хто дитинчата?)…?

– У гуски – (хто дитинча?)…?

  1. Відповідай швидко:

Білий (хто?)…?

– Чорнокрила (хто?)…?

– Тепле, просторе (що?)…?

– Легке, рідке (що?)…?

– Чорнокрилий (хто?)…?

– Металева (що?)…?

– Біла (хто?)…?

– Курка (що робить?)…?

– Соловей (що робить?…?

  1. Поміркуй:

Чому кури не відлітають восени в теплі краї?;

– Чому в шпаківні круглий маленький вхід?;

– Папузі краще жити у клітці чи у джунглях?

– Які картинки відповідають зимовій порі?

Прочитайте дитині казку «Материнська любов» з подальшим обговоренням.

Спочатку розкажіть дитині:

Навесні всі мешканці лісу намагаються народити і виховати своїх діточок, щоб за теплу пору ті виросли та зміцнилися. Кожна матуся любить своє дитинча, як лисичка із казки.

Материнська любов

Якось лисиця захопилась полюванням і навіть не помітила, як споночіло. Вона далеко забігла від свого лисеняти, а коли повернулась до нори , його там уже не було.

Довго плакала лисиця, але сльозами горю не зарадиш. Отож пішла вона  лісом шукати свою дитину. У кожного звіра, який траплявся їй дорогою, вона запитувала те саме:

– Скажи мені братику, чи не бачив ти, бува, мого синочка, лисеняти?

Вовк відповів їй:

– Ні, сестрице, не бачив.

Кабан теж відповів:

– Ні, сестрице, не зустрічав я твого синочка.

Запитувала лисиця і оленя, і собаку, і багатьох інших звірів.

На останок, здибавши буйвола, запитала і його:

– Братику буйволе, чи не зустрічав ти, бува, мого синочка, лисеняти?

Буйвіл, нашорошивши вуха, каже:

– А який він із себе, твій синочок?

– Та це така чистенька дитинка, носик має гостренький, оченята кругленькі, хутро шовкове, хвостик пухнастий.

– Ні, не бачив такого, але трапилось мені дорогою жалюгідне створіння: очі в нього загноєні, вуха звисають, писок брудний, хвіст геть обліз. Усе воно якесь коростяве й худюще – прехудюще, ледь ногами перебирає.

– Ой лишенько! – закричала лисиця. – Та це ж і є мій синочок!

– Та невже? – здивувався буйвіл. – Але ж ти казала, що твій синочок – красень!

– Ех, братику! – вигукнула лисиця, схлипуючи. – Хіба ти не знаєш, що для кожної матері її дитина найгарніша в світі?

Запитання до обговорення:

– Як лисичка загубила свого малюка?

– Кого вона розпитувала про лисеня;

– Як мама-лисичка розповіла про свою дитину?

– Чому мама зраділа на слова буйвола?

Запропонуйте дитині скласти фігурки різних тваринок із геометричних фігур.

 

.

Вихователь: Шевчук Наталія Іванівна

 

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *