27.05.2022р. Реалізуємо освітні завдання за темою “Людина працею славна” (підтема “Народні майстри”)

 

Добрий день, шановні дорослі, любі малятка,

Гарні хлопчики й дівчатка.

Ви довкола озирніться,

Любій мамі посміхніться,

Щоб ніхто не сумував,

З усіма радів і грав!

Я хочу вас запитати, чи були ви, діти, хоч раз у справжньому музеї?

Що ви там бачили?

От я сьогодні запрошую вас до  міні-музею.

Що ви бачите в музеї? Так, це вишиті рушники. Ви сьогодні завітали до музею вишитих рушників, які вишили  українські майстрині.

Подивіться як палахкотять багатством кольорів рушники у  музеї.

Якщо ви будете уважними, то дізнаєтесь  багато цікавого.

 Український рушник – один із давніх символів, оберегів нашого народу. Рушники вишивали українські майстрині дуже дбайливо та старанно, з великою любов’ю. Це дуже важка, не проста, але  така цікава робота.

Вишивальниця брала шматок полотна, голку та кольорові нитки – і ставалося диво: на білому полотні з’являлися неповторні візерунки: різні квіти, птахи, калинові грона…

Рушник – це не просто красива й потрібна в побуті річ. У нашому народі рушник вважають оберегом. Тому раніше, коли народжувалася дитина, на її колисочку обов’язково вішали рушник, щоб він захистив малюка від лиха, щоб дитина росла здоровою.

 

Рушники завжди дарували на весілля молодятам – на щастя, на долю (весільний рушник).

А коли зустрічали дорогих гостей, коровай для них подавали також неодмінно на вишитому рушникові – це була ознака гостинності. Багато із цих традицій, діти, збереглося й до наших днів.

 

В українського рушника є багато видів.

В давні часи наші предки використовували також рушники для витирання. Ними користувалась вся сім’я, тому вишивали їх більш простими візерунками, називався той рушник – утирач.

– Діти як ви думаєте, чому утирач?

– Так, ці рушники були для дорослих, щоб утирати руки.

А для своїх дітей матусі також вишивали рушничок-утирач, окремо для хлопчика, окремо для дівчинки.

Наприклад, для хлопчиків вишивають так званий рушничок-грайлик.

Як вважалося, що такий рушник допоможе хлопчику рости міцним, сильним та мужнім.

А рушники для дівчаток називали росяничкою. Для кого вишивали рушник-росяничку? (для дівчаток)

 На рушниках-росяничках, вишивали яскраві квіти. Ці зображення – символи дівочої краси та вроди. Що вишивали на рушниках-росяничках? Як ви думаєте, чого бажали дівчаткам, даруючи їм рушничок-росяничку?

З давніх – давен у чарівну силу рушника вірили, як у доброго чарівника, що збереже від усякого лиха. Спитайте, звідки ж бо взятися такій силі? А сила рушника – у візерунках, вишитих на ньому.

Рушники можна читати так, як читають книги. Треба лише розумітися на орнаментах.

Які ви  бачите кольори на рушниках?

Нитками яких кольорів переважно вишиті рушники?

Що  вишито на рушниках?                                           

                             

 

Багато рушників вишиті двома кольорами: червоним і чорним.

Чорний – це колір родючої землі, багатства, урочистості.

Червоний – колір щастя, добробуту, кохання.

 На найдавніших вишивках є геометричні узори – лінії, кола, хрести, ромби, які символізували сонце, зорі, землю, воду.

У пізніші часи на рушниках зазвичай вишивали рослини: калину, троянду, ромашку, волошку, мак, барвінок, колоски пшениці.

А доповнювали рослинні орнаменти зображення птахів. На українських рушниках часто можна побачити качок, лебедів, півнів.

Дидактична гра «Який ти, рушничок?»

Цей рушничок… (Який?) (український, вишиваний, гарний, дивовижний, чудовий, чарівний, красивий, барвистий, яскравий, квітчастий, кольоровий, традиційний, символічний)

Слухання та обговорення легенди.

Легенда про рушник.

Було це дуже давно. Коли зродилися кришталеві сльозинки-намистинки, що росою в народі звуться. Коли пташки до сонечка літали і тією росою щоранку його вмивали. Жила тоді в одному селі мати, і мала вона трьох синів-красенів. Що вже працьовиті були та до всього здібні – про те не лише матуся знала. І люди їх поважали. Одне лишень хлопці не вміли – вишивати, як їхня ненька. Сядуть, було, біля неї, коли з усім упораються, та й кажуть:

«Ви, матусенько, шийте-вишивайте та пісню співайте, а ми подивимося, як народжуються у ваших руках квіти та птахи».

Горнулася мати до синів і такі мудрі слова говорила: «Долю я вам кожному вигаптую, і пам’ять про себе в рушниках залишу, то ж бережіть їх». Багато вишила мати за своє життя рушників, і всі між синами розділила. А даруючи, навчала. «Сини мої, мої голуби! Пам’ятайте повік прохання своєї неньки. Куди б не їхали, не йшли, а рушник у дорогу беріть. Хліб у нього загортайте та людей пригощайте. Хліб на рушнику життя величає, здоров’я береже».

Та життя людини, як і днина, швидко минає. Померла старенька мати. Осиротіли сини. Поховали неньку, а на могилі рушник білий прослали, щоб вітер порох на неї не трусив. Правду люди кажуть, а чи ні – та чутка про те диво й донині ходить. Переповідають, що на тому рушникові квіти через три дні розцвіли. Хто вишив їх, ніхто не знає. Лише вітер про те розповідає і просить вишити на згадку рушник, як і той, червоними та чорними нитками…

Бесіда за змістом легенди.

Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свою хату –

То обереги від біди.

Шануйте ті, що дала мати,

Готуйте дітям з чистої роси,

Щоб легко їм в житті здолати

Похмурі та скрутні часи.

Шануйте, друзі, рушники.

– А зараз промовим чистомовки.

• Чок-чок-чок – вишитий рушничок.
• Чка-чка-чка – подали рушничка.
• Чку-чку-чку – візерунки на рушничку.

Пальчикова гімнастика «Наши ручки».

Наши ручки працювали… (кулачки розкриті – закриті)

Рушничка ми вишивали. (імітація шиття голкою)

Листочками, рядками… (імітація промочування)

Та гарними квіточками. (кулачки розкриті – закриті)

Розгляньте малюнок. Що ви можете про нього сказати.   Хто  використовує дані предмети в своїй роботі?

Який предмет треба додати в кожний вільний квадрат?

А на цьому малюнку виберіть предмети, які потрібні для роботи вишивальниці.

Розкажіть  про інші інструменти. Хто їх  використовує в своїй роботі?

– Ось і закінчилась наша екскурсія. А щоб дізнатися чи все ви запам’ятали, пропоную пограти в гру «Так чи ні?».

Дидактична гра «Так чи ні?»

Рушник вишивали тільки червоним кольором? (ні)

Рушником з хлібом зустрічали гостей? (так)

Рушнички для дівчаток – росяночки, для хлопчиків – грайлики? (так)

Наше життя – це біле полотно, на якому доля мережить свій візерунок. Тож нехай на полотні вашого життя переплітаються радісні, червоні, жовті, зелені, блакитні кольори і вічними будуть символи  здоров’я, достатку, щастя та злагоди.

А тепер пропонуєм вам виліпити яскравий, різнокольоровий рушничок. Тож приступайте до роботи.

Надіємось, що рушнички будуть красиві, привабливі, адже ви їх виготовите, ніби справжні майстри своїми  руками.

Творчості і терпіння.

Вихователі: Грицюк Т.І., Гнойова Т.П.