08.04.2020р. – ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ КАРТИ В САМООСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Людина удосконалює фахову майстерність протягом усього професійного життя. Це тривалий процес, під час якого працівник має змогу систематично навчатися, набувати досвід і зростати у професії. Навчатися можна під час обов’язкових курсів підвищення кваліфікації. Проте набагато цінніше, якщо професійна майстерність поліпшується у результаті бажань і пошуків самого педагога. А інтелектуальна карта — цікавий та ефективний інструмент, який може допомогти педагогу як спланувати, так і реалізувати різні види самоосвітньої діяльності.

Інтелектуальна карта «Інтелектуальні карти в самоосвіті»

 

Самоосвіта —самостійна пізнавальна діяльність людини. Вона спрямована на досягнення певних персональних освітніх та культурних цілей: задоволення загальнокультурних запитів, пізнавальних інтересів у сфері діяльності, підвищенні професійної кваліфікації тощо. Самоосвіта є умовою особистого розвитку, самоствердження і самореалізації, складовою навчання людини протягом всього життя.

Що передбачає поняття «самоосвіта»

Проаналізуємо інтелектуальну карту (рис. 1). У ній асоціативно виокремлено ключові ідеї, що стосуються поняття «самоосвіта»:

• бажання;
• зростання й розвиток;
• знання;
• праця;
• час.

Бажання педагога шукати, оцінювати й продукувати нові ідеї, знання, прагнути змінюватися — важливе. Без цього компоненту самоосвітня діяльність буде формальною та поверхневою. Професійне зростання передбачає можливість поліпшити рівень фахової компетентності, зайняти вищу посаду, підвищити кваліфікаційну категорію тощо. Особистісний розвиток дає змогу самовдосконалитися та набути авторитет серед колег. Знання самі по собі, у «законсервованому» вигляді, не мають сенсу. Вони корисні лише у схемі «отримано — поглиблено — використано — передано». Інтелектуальна, духовна, творча праця дає найцінніші для педагога практичні знання, які він опановує у процесі власної професійної діяльності. Час потрібен як додаткова умова для самоосвіти. Проте багато хто визначає його як головну умову — «у мене немає часу на це».

Важливим компонентом зростання педагога є самооцінка. Вона залежить від рівня домагань особистості. Що нижчий рівень домагань, тобто та вершина, до якої прагне педагог, то вищою буде самооцінка. Якщо педагог оцінює різні аспекти власної діяльності й виставляє найвищи бали майже за всіма показниками, то можливості його професійного зростання можна вважати вичерпаними.

Отже, сутність самоосвіти умовно розкривають такі складові:

• психологічна— самооцінка, невдоволеність, бажання змін;
• методична— література, методичні заходи, курсова перепідготовка, тренінги тощо;
• діяльнісна— освітній процес, праця, зміни, досвід у професійній діяльності.

Самоосвіта буде дієвою лише за наявності усіх трьох складових.

ЯК ДУМАТИ ЕФЕКТИВНО

Психолог Тоні Бьюзен назвав інтелектуальні карти найефективнішим способом організації мисленнєвої діяльності. Чому? Реакція мозку на слова виявляється в образах і асоціаціях. Асоціації пов’язують образи однин з одним. Під час складання інтелектуальних карт відбувається аналогічний процес. Отже, інтелектуальні карти відображають процеси мислення такими, якими їх задумала природа.

Процес складання інтелектуальної карти відображає процес мислення: те, що спадає на думку в конкретний момент, відображаємо у структурно-логічній схемі. Навіть дуже великі об’єми інформації за допомогою інтелектуальних карт можна перетворити на яскраву чудово організовану діаграму, яка дасть змогу:

• побачити об’єкт, проект, поняття чи тему повністю;
• зібрати та систематизувати великий обсяг інформації;
• побачити шляхи розв’язання проблеми;
• спланувати кроки реалізації проекту;
• запам’ятати потрібну інформацію.

Інтелектуальну карту можна вдосконалювати, доповнювати, змінювати — це інтелектуальний та творчий продукт.

ЯК НАВЧИТИСЯ АКТИВНО СЛУХАТИ

Під час самоосвітньої діяльності педагог опрацьовує різні види інформації. Він читає статті, книги, посібники, слухає лекції, виступи, переглядає презентації, вебінари, відеовиступи тощо. У таких випадках інтелектуальними картами можна скористатися, щоб відобразити та зберегти інформацію. Аби навчитися складати карту в режимі реального часу, наважтеся змінити спосіб записів-нотаток і одного разу почніть малювати карту замість лише слухати, дивитися або записувати окремі думки чи ідеї у звичний спосіб. Цінність інтелектуальних карт як способу конспектування і систематизації інформації полягає в самому процесі складання, оскільки це тренує та стимулює розвиток мислення.

Аби складання інтелектуальної карти мало позитивний ефект, важливо вміти слухати та аналізувати інформацію. Автор книги «Скетчноутинг: посібник із візуалізації ідей» Майк Роде зазначає, що візуалізація починається з навичок активного слухання. Для цього потрібно:

• зосередити увагу на доповідачеві;
• уникати подразників навколо;
• зануритись у презентацію чи виступ.

Тренуйте вміння слухати на зустрічах, семінарах та конференціях, під час перегляду виступів онлайн та вебінарів. Дайте собі відповідь на запитання: наскільки уважно ви слухаєте та аналізуєте виступ доповідача в таких ситуаціях? І яка частина почутого стає потім «вашою»?

Під час створення інтелектуальної карти в режимі реального часу слухання стає надзвичайно активним. Мозок виокремлює та розгалужує головні ідеї, доповнюючи їх другорядними, структурує почуту інформацію. Ми записуємо важливі думки та висновки окремими «хмарками» чи вставками. Результатом є не просто запис основних думок, а цілісна картина виступу чи лекції.

Для прикладу — інтелектуальна карта виступу Шалви Амонашвілі на педагогічних читаннях з гуманної педагогіки (рис. 2).

 

У чому цінність цієї карти? У будь-який момент нею можна скористатись як своєрідним конспектом для відновлення в пам’яті важливих моментів виступу та суті питання в цілому. Карта дає змогу легко пояснити іншим суть поглядів Амонашвілі та цінність гуманної педагогіки. Інтелектуальна карта відображає цілісність теми або питання. Саме такий формат дає змогу охопити поглядом та думкою смисли, закладені у карту.

Кожна така інтелектуальна карта збільшує власний інтелектуальний капітал автора і дає змогу поділитися цим капіталом з іншими.

ЧИ НЕ ОБМЕЖУЮТЬ ПРАВИЛА ТВОРЧІСТЬ

Правила допомагають максимально активізувати процес пошуку асоціацій та систематизації думок, генерувати більше ідей, використати можливості обох півкуль головного мозку. За тими ж правилами можна застосовувати різні кольори, малюнки, символи та знаки, шрифти. Це дає змогу індивідуалізувати процес та результат створення інтелектуальних карт та сприяє розвитку творчого потенціалу авторів.

Що більше ви використовуєте інтелектуальні карти, то легше пристосувати їх до власних творчих та ресурсних можливостей. Кожен автор створює, вибудовує власний стиль дизайн та манеру складання інтелектуальних карт. Треба дотримуватися лише трьох концептуальних правил:

• радіантність побудови,
• асоціативність зв’язків,
• смислова наповненість.

Під час складання інтелектуальної карти обов’язково визначте мету. Тобто інтелектуальна карта — це впорядкована сконцентрована інформація, яку потрібно використати для досягнення конкретної цілі. Після досягнення мети карти непотрібна. Окрім випадків, коли ви хочете її зберегти. Зберігайте найбільш вдалі карти, щоб відстежити прогрес у картуванні ідей. Складайте карти, які приведуть вас до мети, створюйте їх так, аби відчувати візуальне задоволення.

Варто зберегти інтелектуальну карту, якщо ви складали її як:

• дидактичний матеріал — зразок, приклад різновиду інтелектуальної карти;
• документ — план роботи, проекту, тематичного циклу тощо;
• конспект — опора роботи з текстом;
• нотатки — план лекції, виступу, зустрічі.

ЯК РЕФЛЕКСУВАТИ

Інтелектуальні карти можна використовувати як психологічний інструментарій для аналізу життєвих цілей та планів, професійної рефлексії, визначення шляхів саморозвитку тощо. Під час складання карти «про себе» і «для себе», ми:

• занурюємося у внутрішній світ й обставини власного життя;
• аналізуємо емоції та життєві ситуації;
• приймаємо рішення, формулюємо нові цілі чи бажання.

Для прикладу: проаналізуйте інтелектуальну карту «Перший рік роботи», яку можна запропонувати вихователю-початківцю (рис. 3). Вихователь мав продовжити асоціативні ряди і так проаналізувати початок професійного шляху.

ЧИ ВАРТО ПЛАНУВАТИ

Доцільно використовувати інтелектуальні карти як органайзер, щоб скласти для себе план на тиждень, місяць, рік. Замість звичайного плану дня можна намалювати карту, яка стане наочним планом-завданням, і доповнювати її за потреби. Таку інтелектуальну карту можна використовувати як нотатник та своєрідний звіт про зроблене.

Застосовувати інтелектуальні карти можна і в особистому житті — скласти план покупок, подорожі, мрій. А як щодо самоосвіти, запитаєте ви? Скажу, що найкращий педагог — щасливий педагог. Тоні Бьюзен стверджував, що інтелектуальні карти «підвищать вашу компетентність, внесуть у життя більше радості, впорядкованості та задоволення». Тому використовуйте їх для власного задоволення і будете кращими у своїй професії.

Особливістю цього курсу є те, що автор, її колеги, а також натхненник ідей та автор технології складання інтелектуальних карт у дошкільній та початковій освіті Наталія Гавриш апробували цей унікальний ресурс й застосовують його у своєму професійному житті. Адже найкращий шлях — це шлях власного досвіду пізнання та творчості.

Інтелектуальні карти — не лише спосіб планування та метод роботи з інформацією. Вони стали рушійною силою в освітній діяльності на різних рівнях, як-от:

• технологія, за якою будується освітній процес з дітьми;
• метод планування, творчої діяльності педагогів;
• спосіб роботи з літературними творами;
• інструментарій управлінської та методичної роботи.

Цей метод сприяє інтелектуальному пошуку і розвитку, виробленню нових систем поглядів, покращує запам’ятовування і обробку інформації, унаочнює матеріал до вивчення та засвоєння, забезпечує реалізацію засад інтегрованої освіти, відображаючи системність і цілісність знань. Тому ми з впевненістю стверджуємо, що інтелектуальні карти можуть стати невід’ємною складовою організованого вами освітнього процесу.

Автор:

Кіндрат Інна Ростиславівна, головна редакторка Вищої школи освітнього менеджменту

Цифрове видавництво Експертус