10.04.2020р. – Як організувати роботу дошкільників на метеомайданчику
Одне з основних завдань колективу кожного закладу дошкільної освіти — створити середовище, яке сприяє пізнавальному розвитку дітей та спонукає досліджувати. Воно має бути безпечним для них, інформативним, зручним. Розвивальне середовище, зокрема, має:
- забезпечувати емоційний комфорт та свободу дітей;
- сприяти гармонізації взаємодії дитини з довкіллям;
- позитивно впливати на світосприймання, самопочуття, здоров’я.
Діти дошкільного віку за своєю природою — допитливі дослідники та спостерігачі. Вихователі покликані задовольнити потреби дітей спостерігати та досліджувати.
ЯК ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ З ДІТЬМИ
На території закладу необхідно облаштувати дитячу метеорологічну станцію, аби формувати в дітей елементарні уявлення про погоду.
Основні завдання в роботі з дітьми:
- ознайомити з приладами, які допомагають визначити погоду;
- сформувати уявлення про професію «метеоролог»;
- активізувати інтерес до явищ природи;
- розвивати вміння спостерігати, помічати зміни в довкіллі;
- формувати поняття про вплив погоди на живу й неживу природу;
- значення погоди для життя людей.
Організація освітнього процесу здійснюється по-різному з огляду на вік дітей. З дітьми молодшого дошкільного віку необхідно проводити спеціальні заняття, під час яких відбувається ознайомлення з особливостями роботи на дитячій метеорологічній станції. Вони вивчають назви приладів-помічників та запам’ятовують, яке явище погоди за допомогою чого можна дослідити. Із дітьми середнього та старшого дошкільного віку організовують роботу під час щоденних прогулянок, зокрема цільових. Діти за допомогою приладів самостійно визначають стан погоди, досліджують явища природи — вітер, дощ, сніг тощо. Результати спостережень вони разом з вихователем фіксують у щоденниках. Коли дошкільники починають впевнено використовувати метеорологічні прилади, процес спостереження за явищами природи захоплює їх, спонукає до активної самостійної дослідної діяльності.
ЩО ДЛЯ ЧОГО ТРЕБА
Необхідно визначити місце для станції на території закладу дошкільної освіти. Потім розробити план-схему метеорологічної станції, на якій зазначити всі необхідні прилади та обладнання.
| Відповідно до плану-схеми на майданчику необхідно встановити:
· вітряк · повітряний рукав · метеорологічний бокс · сонячний годинник · вимірювачі опадів · рамку «Ловець хмаринок» · живі барометри · снігомір
|
Робота на метеостанції розширює світогляд дітей, сприяє розвитку уваги та спостережливості. Діти навчаються аналізувати побачене та робити висновки. У них пробуджується інтерес до спільної діяльності, комунікації. Вони охоче вивчають довкілля, збагачують досвід спілкування з природою та однолітками. Так формується у дітей наукова картина світу.
| Додаток
Дидактична гра для дітей дошкільного віку МЕТА:
ОБЛАДНАННЯ:
ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА:
ХІД ГРИ: Вихователь: Смішарик Пін збирається подорожувати, але не знає, який одяг ліпше взяти в дорогу. Нумо допоможемо йому дізнатися про явища природи та прилади-помічники на метеорологічній станції, навчитися визначати стан погоди, запам’ятати символи, якими його зазначають. Діти визначають, якими приладами вивчають певні явища природи, які символи відповідають кожному приладу, обгрунтовують свій вибір. Вихователь: Який прилад знаходиться у третій чарунці першого ряду? (Вимірювач опадів). Допоможіть смішарику Піну знайти потрібну картку та покласти її на відповідне місце. Діти розміщують картки із зображеннями символів на таблиці, пояснюють свої дії. Вихователь пропонує дітям намалювати свої враження від спостережень за погодою. |
|
РОЗКАЖІТЬ ДІТЯМ! Метеорологічна станція Метеорологічна станція — це установа, в якій регулярно спостерігають за станом атмосфери. Спостереження проводять за допомогою спеціальних приладів через одну, три, шість годин. Перші метеорологічні станції створені у ХХVІІІ столітті. В Україні вони почали працювати в містах: Києв — із 1812 року; Одеса — з 1821 року; Полтава — з 1824 року. Нині в Україні діють 186 метеорологічні станції. Метеорологи відповідно до єдиної методики вимірюють значення метеорологічних елементів, визначають основні характеристики атмосферних явищ. Крім цього вони проводять агрометеорологічні спостереження, визначають інтенсивність сонячної радіації тощо. Відтак кодують одержані дані та надсилають до метеорологічних центрів. Дані цих спостережень використовують, щоб:
|
Електронний журнал
