13.05.2022р. – Щоб дитина не загубилася в школі: поради турботливим батькам

 

 

Педагоги та батьки майбутніх першачків переймаються тим, наскільки діти готові до навчання в школі. Батьків зазвичай найбільше турбує, чи вміє дитина читати, писати й рахувати. Психологи та педагоги перевіряють, чи готова дитина вчитися в умовах школи. Здається, про все подбали, все передбачили, та за цією метушнею інколи ми, дорослі, забуваємо про банальні речі, наприклад розказати дитині, як поводитися в школі

Незважаючи на теперішню ситуацію в країні, проблема підготовки дітей до навчання в школі залишається актуальною. Тому в онлайн-режимі педагоги продовжують обговорювати з батьками вихованців питання фізіологічної, психологічної та інтелектуальної готовності дитини до майбутнього систематичного навчання в школі. Та, окрім цього, слід обговорити ситуації, що можуть перекреслити всі зусилля дорослих щодо формування готовності дитини до навчання в школі.

Що може трапитися

Чи замислювалися ви, шановні колеги, над тим, скільки першокласників загубилося першого вересня в школі? А над наслідками такого маленького епізоду з життя першачка? Дітям зазвичай складно одразу запам’ятати, де розташована класна кімната та як її знайти. Добре, якщо потрібна класна кімната розміщена на першому поверсі. А якщо на другому чи третьому або в іншому крилі будови? У такій ситуації дитина може розгубитися й відстати від решти дітей.

У певний момент дитина розуміє, що вона залишилася сама. Вона не знає, куди йти та що робити далі, а мами чи тата поряд немає. Страх і розпач, який переживає малюк, потрапивши в таку ситуацію, здатні легко зруйнувати всі зусилля дорослих, які мали б забезпечити успішне навчання.

Тож на ранок другого вересня дитина категорично відмовляється йти до школи, і нічого, крім сліз, пропозиція батьків збиратися до школи не викликає. Пережите змушує дитину думати лише про те, щоб не загубитися знову, щоб мама не забула забрати її зі школи. Слова вчительки пролітають повз, адже дитина не здатна сконцентруватися на тому, що говорить «тьотя», а її зауваження скоріше викличуть сльози чи розпачливі відмовки, ніж розуміння їхньої суті.

Як підготувати дитину

Ситуація, коли дитина загубилася в школі, — не таке вже й поодиноке явище. Зчаста це трапляється тому, що батьки просто забули ознайомити свого сина чи доньку зі школою, ознайомити буквально: з територією та будівлею, з розміщенням життєво необхідних приміщень тощо. Адже малюк до першого вересня був у школі в ліпшому разі двічі: вперше, коли вступав, а вдруге — на зборах класу. Проте це зовсім не означає, що дитина все запам’ятала й зорієнтувалася — обидва рази відвідини мали стресовий характер, бо власне вступ і всі переживання, що з ним пов’язані, знайомство з учителем зазвичай супроводжують метушня, шум і знервованість через присутність усіх дітей класу разом з батьками.

 

Ознайомити дитину з будівлею школи — це окреме завдання батьків, яке слід виконати напередодні першого вересня. Зауважте, що ознайомлення з будівлею школи не варто поєднувати зі знайомством з учителем.

Ознайомлювати дитину з приміщеннями школи необхідно у двох напрямах:

  • по-перше, дитині треба показати, де розміщені приміщення, які вона відвідуватиме обов’язково, — клас, туалет, їдальня, спортивна та актова зали;
  • по-друге, дитина має зрозуміти, як пройти з класу до будь-якого зі згаданих приміщень школи й до виходу з неї.

 Така зорієнтованість дитини забезпечить їй комфортне перебування в стінах школи, додасть упевненості в собі, дасть змогу задовольнити певні, наприклад фізіологічні, потреби.

Ще одне важливе завдання батьків — переконатися, що дитина добре запам’ятала ім’я та по батькові своєї вчительки, а також назву свого класу (скажімо, 1-Б), якщо перших класів кілька. Окрім того, малюк має вміти звернутися по допомогу до зовсім чужих людей. І цього також мають навчити батьки.

А ще батьки мають розповісти своєму першокласнику, що робити, коли потреба відвідати туалетну кімнату виникла посеред уроку абощо. Інколи діти, навіть ті, які відвідували дитячий садок, забувають, що потрібно робити в такій ситуації. Тут дається взнаки адаптація дитини до нових умов життєдіяльності та до того, хто ці умови уособлює, — до вчителя.

Батьки мають з розумінням поставитися до підготовки дитини до школи. На батьківських зборах нагадайте батькам про те, що їхні шестирічні син чи донька — ще маленькі діти. Вони ще дошкільники з усіма своїми поведінковими й особистісними характеристиками, а тому не потрібно вимагати від малюка раптового перетворення на школяра — це неможливо! До шкільного життя дитина може звикати так само важко, як кілька років тому вона звикала до перебування в дитячому садку.

Не слід ставити малюка в становище, вихід з якого йому невідомий. А адаптація до школи — це не та ситуація, коли варто здобувати досвід, набиваючи ґулі. Тож якщо ми хочемо, щоб малюк зосередився на шкільних завданнях, маємо створити для цього комфортні умови.

Безумовно, питання, яким присвячена наша стаття, здебільшого стосуються батьків. Та зважаючи на низький рівень психолого-педагогічної обізнаності сучасних мам і тат, яких щодо майбутнього навчання своєї дитини здебільшого цікавлять питання її фактичних знань і вмінь, педагоги обов’язково мають провести з ними відповідну просвітницьку роботу. Адже для батьків дошкільників саме дитячий садок є осередком психолого-педагогічної культури та грамотності.

Автор:

ТЕТЯНА ГУРКОВСЬКА ,психолог-консультант, головний редактор журналу «Практичний психолог: Дитячий садок», Київ

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.