23.05.2022р. – Лялькотерапія в роботі з дітьми

Ігровий процес — найбільш природний для дітей, він приносить їм задоволення. Але грати в ляльки — це не тільки забава, але і лікування. Метод психологічної корекції, який отримав назву «лялькотерапія», допоможе при самих різних проблемах у розвитку дитини. Про те, у чому суть методу, а також про те, як самостійно організувати заняття для малюка.

Що це таке?

Лялькотерапія — форма психокорекції, яку можна використовувати для дітей від року, а також для дошкільнят, молодших і середніх школярів. Практично до підліткового віку деякі прийоми і основи цієї арт-терапевтичної позитивної методики можуть застосовуватися з незмінним успіхом.

Взаємодія з ляльками дозволяє дитині краще зрозуміти власне місце в цьому світі, легше висловлювати свої емоції в словах. Дітям не завжди буває просто розповісти про те, що їх турбує і хвилює, про те, чого вони бояться безпосередньо. Куди простіше буває перенести свої страхи, образи, тривоги і інші сильні деструктивні емоції на щось неживе — на аркуш паперу (при малюванні), на фігурку (при ліпленні), на ляльок, розігруючи спектакль у спеціальному ляльковому театрі.

Цей метод визнаний у всьому світі як один з найбільш ефективних методів психологічної допомоги дітям, що дозволяє поліпшити їх соціальну адаптацію, вирішувати внутрішні і зовнішні конфлікти. Малюк може з допомогою ляльок за допомогою дорослих, знайомих з основами методики, розіграти будь-яку ситуацію, яка, так чи інакше, його хвилює, травмує.

Види і методи

Лялькотерапія буває індивідуальною та груповою. У першому випадку заняття проводиться з однією дитиною, у другому — з групою дітей. Далі, класифікація передбачає відмінності за функціями.

Лялькотерапія буває:

  • комунікативної спрямованої на поліпшення здібностей до спілкування, налагодження стосунків між дітьми у колективі, налагодження стосунків між дорослим і дитиною;
  • релаксаційної спрямованої на усунення психологічних блоків, страхів, емоційного напруження дитини;
  • корекційної спрямованої на корекцію поведінкових проблем, а також проблем з мовленням (використовується як допоміжна методика в логопедії) і психічним розвитком;
  • розвиваючої спрямованої на розвиток пам’яті, уваги, моторики, мовлення.

    За типом використовуваних ляльок також виділяють кілька важливих напрямків та видів лялькотерапії.

    • Маріонетки — ляльки на ниточках, якими можна управляти. З їх допомогою влаштовують ляльковий театр, казкові історії в якому грають і дорослі для дитини в рамках навчального заняття, і діти — для дорослих глядачів в рамках релаксаційного методу.
    • Рукавички — ляльки-рукавички з твердою головою і м’яким тілом, одевающимся на руку. З їх допомогою розвивається моторика, координація рухів і мова, мислення та логіка.
    • Пальчикові — це ляльки, оптимальні для домашніх занять, адже виготовити їх можна з будь-якого невеликого пластмасового кульки просто прорізавши в ньому дірочку для пальчика і намалювавши на кульці мордочку. Корисні при будь-яких формах лялькотерапії.
    • Мотузкові — це досить абстрактні ляльки, які не підходять малюкам, краще всього проводити з ними релаксаційні та корекційні заняття для дітей старшого віку. Зроблені з мотузок петельним плетінням.
    • Плоскі — фігурки, вирізані з картону, пластику, паперу. Корисні для розвиваючих і навчальних занять, оскільки в більшості випадків зробити їх пропонується самій дитині.
    • Тіньові — будь-які фігурки, у тому числі і плоскі, призначені для театру тіней. Хороші для дітей самого різного віку.

      Які проблеми вирішує?

      На перший погляд, лялька не може вирішити серйозних проблем, але це тільки на перший погляд. Взаємодія дитини з лялькою, яку він ототожнює з чимось важливим для себе, а часто — саме з самим собою, допомагає діагностувати багато проблем дитячого віку, включаючи психологічні і навіть психіатричні проблеми.

      Правильно побудоване заняття дозволяє навчити дитину виражати свої емоції, розповідати про те, що його турбує, що дуже важливо для сором’язливих і замкнутих дітей, малюків з комунікативними проблемами, з розладом аутистичного спектра; для дітей, які перенесли серйозний стрес, трагедію, насильство, отримали психологічну травму. Лялькотерапія корисна для адаптації дитини до нових умов: почалося відвідування садочка, сім’я переїхала на нове місце проживання, мама і тато розлучаються і т. д. Вправи у супроводі батьків та дітей допоможуть налагодити контакт перших з другими, якщо він порушений.

      Поєднання логопедичних занять з нетрадиційними технологіями, до яких відносять куклотерапию, дає відмінні результати при корекції мовлення: при алалії, заїкання та інші проблеми мовленнєвого розвитку. Неслухняні діти, невротики і істеричні малюки з допомогою лялькового театру отримують можливість поглянути на свою поведінку з боку, що є ефективною формою корекції поведінки.

      Правильно побудоване заняття дозволяє навчити дитину виражати свої емоції, розповідати про те, що його турбує, що дуже важливо для сором’язливих і замкнутих дітей, малюків з комунікативними проблемами, з розладом аутистичного спектра; для дітей, які перенесли серйозний стрес, трагедію, насильство, отримали психологічну травму. Лялькотерапія корисна для адаптації дитини до нових умов: почалося відвідування садочка, сім’я переїхала на нове місце проживання, мама і тато розлучаються і т. д. Вправи у супроводі батьків та дітей допоможуть налагодити контакт перших з другими, якщо він порушений.

      Поєднання логопедичних занять з нетрадиційними технологіями, до яких відносять куклотерапию, дає відмінні результати при корекції мовлення: при алалії, заїкання та інші проблеми мовленнєвого розвитку. Неслухняні діти, невротики і істеричні малюки з допомогою лялькового театру отримують можливість поглянути на свою поведінку з боку, що є ефективною формою корекції поведінки.

      Можна додати ляльці один із звичних дитині аксесуарів: гумку для волосся, його носовичок, іграшкову обручку або щось інше з дитячих «скарбів».

      Створення ляльки — важливий етап для початку терапії. Поки вона робиться, важливо розпитувати малюка, чому він намалював їй така особа, чому у неї саме такі волосся, одяг. Це дасть відповіді на первинний питання — яке початкове психологічний стан малюка. Після того як лялька буде готова, дитина має навчитися нею керувати: покажіть йому, на що вона здатна, як вона рухається, як говорить, нехай малюк спробує продемонструвати це сам.

      Можна додати ляльці один із звичних дитині аксесуарів: гумку для волосся, його носовичок, іграшкову обручку або щось інше з дитячих «скарбів».

      Створення ляльки — важливий етап для початку терапії. Поки вона робиться, важливо розпитувати малюка, чому він намалював їй така особа, чому у неї саме такі волосся, одяг. Це дасть відповіді на первинний питання — яке початкове психологічний стан малюка. Після того як лялька буде готова, дитина має навчитися нею керувати: покажіть йому, на що вона здатна, як вона рухається, як говорить, нехай малюк спробує продемонструвати це сам.

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *