13.04.2020р.- БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ: ФОРМУЄМО НАВИЧКИ В ДОШКІЛЬНИКІВ

Статистика свідчить, що з кожним роком кількість травмованих дітей збільшується. Призводять до травмувань характерні для дошкільників підвищена допитливість, висока рухова активність, прагнення до самостійності, відсутність досвіду і нездатність передбачити наслідки власних дій. Наприклад, дитина, яка не має відповідних знань і навичок, може:

• вибігти за м’ячем на проїжджу частину, не подивившись, чи є транспорт на дорозі;
• підійти до безпритульної тварини й погладити її;
• гратися з сірниками чи електричними приладами;
• розмовляти на вулиці з незнайомими людьми тощо.

Негативно впливає на поведінку дошкільників також приклад батьків чи інших дорослих, які знають правила безпечної поведінки, але нехтують ними. Діти наслідують поведінку дорослих, проте ще не вміють передбачати негативні наслідки своїх дій. Тож і потрапляють у небезпечні ситуації і нерідко отримують травми.

Окрім того, дорослі часто своє завдання вбачають у тому, щоб захищати й оберігати дитину. Вони забувають про головне — готувати її до самостійного життя. Слід навчати дитину правильно діяти в різних ситуаціях, зокрема і небезпечних.

ФОРМУЄМО СВІДОМЕ СТАВЛЕННЯ ДО БЕЗПЕКИ

Формувати в дошкільників свідоме ставлення до власної безпеки слід із раннього віку. Головний регулятор поведінки дитини — внутрішня мотивація. У Базовому компоненті дошкільної освіти зазначено, що дитина має знати правила безпечного перебування вдома, в дитячому садку, на вулиці, спортивному майданчику тощо.

РЕАЛІЗУЄМО ОСВІТНЮ РОБОТУ СИСТЕМНО

Освітню роботу з формування навичок безпечної поведінки в життєвому середовищі необхідно проводити  системно. Можна виокремити такі її напрями:

• пожежна безпека;
• правила дорожнього руху;
• безпека в побуті;
• безпека в природі;
• здоров’я та хвороби;
• поведінка з незнайомими людьми.

Часто виникає запитання, чи доцільно говорити дітям про трагічні наслідки, які можуть трапитися через неправильну поведінку? Однозначної відповіді на це питання немає. Слід зважати, що діти дуже вразливі, емоційно-чутливі. Тому важливо не зашкодити психіці дитини, не травмувати її психологічно.

ЗАСТОСОВУЄМО РІЗНІ МЕТОДИ

Діти швидше опановують знання та набувають життєво необхідних навичок, якщо застосовувати різні методи:

• словесні — пояснення, бесіди, розповіді, художнє слово, педагогічна оцінка ситуацій;
• практичні — сюрпризні моменти, проблемні ситуації, ігри та вправи;
• наочні — спостереження, мнемотаблиці, розглядання ілюстрацій, перегляд мультимедійних презентацій.

СЛОВЕСНІ

У простій і доступній формі  слід пояснити  дітям важливі, але складні для їхнього розуміння поняття. Під час слухання казок, оповідань, розучування віршів чи відгадування загадок дошкільники запам’ятовують основні правила безпеки, дізнаються, як слід поводитися в тій чи тій ситуації. Художнє слово активізує дитячу пам’ять, увагу, мислення. Воно впливає на дошкільників ефективніше за моралізаторські застереження щодо правил безпечної поведінки.

ПРАКТИЧНІ

Сюрпризні моменти допомагають підтримувати в дітей інтерес до занять. А нескладні завдання, дидактичні та сюжетно-рольові ігри дають змогу:

• ознайомлювати дітей із джерелами небезпеки в побуті;
• навчати розрізняти потенційно небезпечні предмети;
• формувати уявлення про запобіжні заходи;
• опановувати способи безпечної поведінки та можливі наслідки їх порушення.

Ігри-драматизації за мотивами казок, оповідань чи проблемних ситуацій допомагають дошкільникам засвоїти знання і сформувати навички безпечної поведінки.

Спілкування дітей під час ігор, промовляння правил поведінки, імітація дій із потенційно небезпечними побутовими предметами дають змогу збагатити досвід безпечної поведінки в побуті.

НАОЧНІ

Щоб наочно показати дітям події та явища реального життя, можна використовувати мультимедійні презентації:

• «Смішарики. Абетка безпеки»;
• «Уроки безпеки від тітоньки Сови»;
• «Абетка дорожньої безпеки від тітоньки Сови»;
• «Правила поведінки дітей»;
• «Уроки безпеки з Кроко»;
• «Фокс і Трот поспішають на допомогу» тощо.

Разом з дітьми  можна організувати та  провести конкурси дитячих малюнків  на теми: «Пожежна безпека», «Про правила дорожнього руху», а також оформити альбоми «Якщо ти загубився на вулиці», «Один вдома», «Правила поведінки під час пожежі», «Правила дорожнього руху».

Педагогам стануть у нагоді  мнемотаблиці зі схематичними зображеннями правил безпечної поведінки. Завдяки такій наочній опорі діти:

• запам’ятовують правила поведінки з незнайомими людьми, безпритульними тваринами;
• поводження з побутовими електроприладами, гострими чи крихкими предметами тощо;
• дорожнього руху та пожежної безпеки;
• навчаються дотримуватися інструкцій;
• моделювати розв’язання складних життєвих ситуацій;
• розвивають мислення, уяву, зв’язне мовлення.

ОРГАНІЗОВУЄМО РІЗНІ ФОРМИ РОБОТИ

Традиційні форми роботи: «Дні здоров’я», спортивні свята та розваги, «Тижні безпеки життєдіяльності». Зазвичай у цих заходах беруть участь і батьки вихованців. А діти як учасники дійства роблять власні висновки, формують для себе певні настанови.

Практично опанувати правильний алгоритм дій у разі пожежі допомагають тренування з евакуації та гасіння умовної пожежі, які проводяться спільно з працівниками державної пожежно-рятувальної частини. Під час таких тренувань відпрацьовуються навички поведінки у надзвичайних ситуаціях.