16.04.2020р. – ПАРАД ТАЛАНТІВ

1.Шановні батьки, на початку запропонуйте дітям розповісти, якими особливими вміннями вони ще намагаються оволодіти поза дитячим садочком  (танці, співи, малювання, спорт тощо). Попросіть дітей розповісти про свої відчуття, про те, як  впливають ці заняття на їх розвиток. Запропонуйте розказати про  дітей групи. Попросіть пригадати, що найбільше вдається кожній дитині (танцювати, співати, малювати, займатися спортом т.д.)

Обговоріть поняття «талант», допоможіть дітям дійти висновку, що талант залежить від здібностей та наполегливої праці; що проявлятися талант може по-різному і в різних видах діяльності.

2.Попросіть дітей намалювати те, що називають зіркою (значок, планета, фігура, відома особа), викласти зірку з лічильних паличок. Запропонуйте розглянути карту неба із сузір’ями. Покажіть дітям багатозначність поняття «зірка». Зіркою може бути людина, яка особливо яскраво проявила себе в різних видах діяльності. Розкажіть, що кожна людина унікальна та неповторна, як і зірка на небі.

3.Читання оповідання В. Драгунського «Рівно 25 кіло»

«Рівно 25 кіло» за В. Драгунським

Одного разу нам з Мишком дали запрошення на дитяче свято до клубу.

Там було так красиво! Всі стелі увішані різнокольоровими паперовими стрічками і ліхтариками, всюди горіли красиві лампи із дзеркальних шматочків, грала музика, і залою ходили наряджені актори: один грав на трубі, інший – на барабані. Одна тітонька була одягнена конем, і зайці також були, і криві дзеркала, і клоуни.

А в кінці зали була ще одні двері, і на них було написано: «Кімната атракціонів».

Я запитав:

– Що це?

– Це різні розваги.

І, справді, там були різні забави. Наприклад, там висіло яблуко на нитці, ітреба було закласти руки за спину і так, без рук, це яблуко згризти. Але ж воно крутиться на нитці і ніяк не дається. Це дуже складно і навіть образливо. Я два рази хватав це яблуко руками і кусав. Але мені не давали його згризти, а лише сміялися і забирали. Ще там була стрільба з лука, а на кінці стріли не наконечник, а гумова наліпка, вона присмоктується, і тому, хто попадає в центр картонки, де намальовано мавпу, тому приз – хлопавка з секретом.

Мишко стріляв перший, він довго збирався, а коли вистрелив, то розбив одну далеку лампу, а в мавпу не попав… Я також спробував, але в мавпу також не попав, а лише у спину дядькові, який розпоряджався луком.

Всі навколо зааплодували і засміялися, а дядечко різко обернувся та закричав:

– Що тут смішного? Не розумію! Йди, бешкетнику, немає тобі більше ніякого лука!

Я сказав:

– Я не хотів! – і пішов з цього місця.

Просто дивовижно, як нам не повезло, і я був дуже сердитий, і Мишко, дійсно, також.

Раптом бачимо – стоять терези. І до них невеличка весела черга, яка швидко рухається, і всі сміються і жартують. А біля терезів клоун.

Нам пояснили, що, якщо зважитися і виявиться, що у тебе 25 кіло ваги, тоді твоє щастя. Отримаєш премію: річну підписку на журнал «Мурзилка».

Я кажу:

– Мишко, давай спробуємо?

Дивлюсь, а Мишка немає. І куди він подівся, невідомо. Я вирішив один спробувати. А раптом я важу рівно 25 кіло? Ось буде удача!

А черга все рухається, і клоун у шапці спритно так клацає важелями і все жартує та жартує: у когось зайва вага, у когось недостає. Всі сміються і відходять, черга рухається, і ніхто не важить рівно 25 кіло, і ось доходить черга і до мене.

Я вліз на терези – важелі клац-клац, і клоун говорить:

– Ого! Знаєш гру в гаряче-холодно?

Я кажу:

– Хто ж не знає!

Він говорить:

– У тебе доволі гаряче вийшло. Твоя вага 24 кіло п’ятсот грам. Трішки не вистачає, рівно півкіла. Шкода. Будь здоровий!

Уявіть! Лише півкіла не вистачає! У мене настрій зовсім погіршився. От яка прикрість!

А тут Мишко з’явився. Виявляється, він пив солодку воду в буфеті, поки я тут намагався виграти нагороду. Мишко також став зважуватися. Виявилося, що в Мишка півкіла, тільки півкіла були зайвими.

– Невеличкий перебор. Вам треба трошки схуднути, – пожартував клоун. – Наступний.

Мишко зліз і говорить:

– Ех, дарма я солодку воду пив…

Я питаю:

– А при чомутут солодка вода?

А Мишко:

– Я цілу пляшку випив! Розумієш?

Я кажу:

– Ну и що?

Мишконавіть розсердився:

– Та чи ти не знаєш, що в пляшці рівно пів-літра води вміщується?

Я кажу:

– Знаю. Ну іщо?

Тут Мишко прямо зашипів:

– А півлітра – це і є півкіло. П’ятсот грамів! Якби я не пив, я б важив рівно 25 кіло!

Раптом до мене дійшло.

– Мишко, – сказав я, – а Мишко! «Мурзилка» наш!

Мишко говорить:

– Яким чином?

– А таким. Пришов мій час солодку воду пити. У мене якраз півкіла не вистачило.

Мишко навіть підскочив:

– Все ясно, біжимодо буфету!

Ми швидко купили пляшку води, я сів за стіл і почав пити. Мишко стояв поряд і дивився. Вода була дуже холодна. Але я випив повну склянку просто залпом. Мишко відразу налив другу, але там ще залишилося на дні доволі багато, а мені вже більше не хотілося пити. Мишко став наполягати, щоб я пив швидше, і я став пити другу склянку. Вна лилася в мене дуже складно. Я, як тільки три чверті другої склянки випив, відразу зрозумів, що наповнений до краю. Я так і сказав про це Мишкові, але він порадив, щоб я почав пити стоячи, аби більше влізло. Я встав, і справді, допив склянку якимось дивом. Але залишилося ще півсклянки, все, що залишалося у пляшці. Я сказав:

– Я зараз лопну.

Мишко говорить:

– А як же я не лопнув? Я ж теж думав, что лопну. Давай, ще трішки.

– Мишко. Якщо. Я лопну. Ти. Будеш. Відповідати.

І я знову став пити. І все випив. Просто диво якесь! Тільки я говорити не міг. Тому що вода вже перелилася вище горла і булькала в роті. І потихеньку виливалася з носа.

Я побіг до терезів. Клоун не впізнав мене. Він зробив «клац-клац» і раптом закричав на всю залу:

– Уррра! Є! Точно!!! В точності. Річну підписку на «Мурзилку» виграно. Вона дісталася хлопчику, який важить рівно двадцать п’ять кілограмів. Ось квітанція, зараз я її заповню. Поаплодуємо!

Він став запитувати про моє прізвище, але я нічого не міг сказати. Жодного слова! Такий наповнений водою я був!

Лише на вулиці мені стало легше. Я сказав:

– Мишко, мені якось не хочеться нести цю підписку додому, адже в мені лише двадцать чотири з половиною кіло.

А Мишко запропонував:

– Тоді віддай мені. В мені точнісінько двадцать п’ять. Якби я не пив солодку воду, я б її відразу отримав. Давай сюди.

– Що ж, я, по-твоєму, дарма страждав? Ні, нехай вона буде наша спільна – навпіл!

Тоді Мишко сказав:

– Правильно!

Розмова за змістом:

• Що побачили хлопчики на святі в клубі?
• Які розваги і конкурси там відбувалися?
• Як хлопчики намагалися виграти конкурс?
• Чому Дениска не хотів забирати додому виграш?
• Хлопчики по-чесному виграли конкурс?
• Чи можна назвати такий конкурс корисним?
• Чи варто було б витрачати зусилля на таку суперечку?

Розкажіть про існування у світі різних сумнівних конкурсів: хто більше з’їсть гамбургерів чи вип’є за короткий час води тощо. Обговоріть, чи виявлять такі конкурси, крім ненажерливості мужність, силу, таланти.

4.Допоможіть дітям виготовити зірку з паперу за схемою.

5.Завдання для талановитих.

Склади задачу за малюнком.

ПОРАХУЙ

6.Віконечко в природу.

Попросіть дітей прислухатись до співу пташок?

Запитання до дітей:

• Які пташки починають свій спів навесні?
• Чому вони співають?
• Яку користь приносять птахи?
• Які птахи ще не повернулися з вирію?
• Які зимували в наших краях?

 

Пригадайте народні прикмети:

• Журавель прилетів – скоро лід зійде.
• Побачив шпака – знай: весна біля порога.
• Ранній приліт шпаків і жайворів – до теплої весни.
• Мокрий квітень, сухий май – для картоплі буде рай.

Вихователь Іщенко Олена Миколаївна