24.03.2020р. – ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ НАОЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
Розвиток мовлення тісно пов’язаний із розвитком свідомості, пізнанням навколишнього світу, розвитком особистості в цілому. Щоб спонукати дітей до мовленнєвої діяльності, стимулювати їхню мовленнєву активність, застосуйте метод наочного моделювання.
Дошкільний вік — сенситивний період у навчанні дитини рідної мови. Від словникового запасу дитини, вміння зв’язно висловлюватися залежить успішність подальшого навчання в школі. Уміння дитини описувати предмети, переказувати тексти сприяє розвитку мовлення й мислення, полегшує процес обміну інформацією. Проте процес формування зв’язного мовлення відбувається повільно, оскільки дитині дошкільного віку ще складно:
- утримувати постійну увагу;
- зосереджуватися на внутрішніх якостях та зовнішніх ознаках об’єкта чи тексту;
- систематизувати відомості про нього;
- дотримуватися послідовності висловлювань.
Ефективним методом роботи в цьому напрямі є застосування наочного моделювання.
| Наочне моделювання
Наочне моделювання — це відтворення істотних властивостей досліджуваного об’єкта, створення його моделі (замінника) і робота з нею. Моделлю можуть бути схеми, креслення, плани, умовні позначення, стилізовані й силуетні зображення, піктограми та інші предмети. |
ЯК І ДЕ ЗАСТОСОВУЄМО НАОЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ
За допомогою методу наочного моделювання інформуємо дітей про предмети та явища, розвиваємо їхні розумові й мовленнєві здібності, збагачуємо й актуалізуємо словник та його граматичні форми, розвиваємо усне зв’язне мовлення.
ЗАСТОСОВУЄМО ЦЕЙ МЕТОД ПІД ЧАС:
занять з —
– мовленнєвого спілкування;
– підготовки до навчання грамоти;
– ознайомлення із соціальним та природним світом;
- режимних моментів —
– вчимо прислів’я, приказки та вірші;
– граємо в ігри, спрямовані на виховання культурно-гігієнічних навичок;
– складаємо описові розповіді про об’єкти спостережень на прогулянках;
підготовки до ігор-драматизацій, інсценівок, театральних вистав.
ЯКІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБ’ЄКТІВ УНАОЧНЮЄМО
Мислення дитини дошкільного віку має наочно-образний характер. Наочність перетворить нудну для дитини мовленнєву практику на цікаву й доступну діяльність. Зазвичай із найбільшими труднощами дитина стикається під час складання розповіді, зокрема описової. Вона чітко й зв’язно розкаже про предмет чи об’єкт за допомогою опорних схем, які виконують роль плану-підказки.
В основі описової розповіді — конкретні уявлення, які дитина накопичує в процесі обстеження предметів та об’єктів.
ОПИСУЄМО ПРЕДМЕТИ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО ПЕВНОЇ ГРУПИ, ЗА ТАКОЮ МОДЕЛЛЮ:
- приналежність до родового поняття;
- місце існування та росту;
- розмір;
- колір;
- форма;
- вага;
- будова та складові частини;
- якість поверхні;
- матеріал, з якого виготовлено об’єкт;
- спосіб застосування;
- суб’єктивна оцінка.
Елементами моделі описової розповіді є символи-замінники, які унаочнюють якісні характеристики предмета чи об’єкта. Замінниками є геометричні фігури, які своєю формою та кольором нагадують предмет або об’єкт. Ялинку може замінити зелений трикутник, будинок — прямокутник, квадрат, а мишку — сірий круг.
На наступних етапах діти вибирають замінники без урахування зовнішніх ознак об’єкта. Вони орієнтуються на якісні характеристики об’єкта: злий — добрий, сміливий — боязкий, ввічливий — грубий. Як модель може бути представлена смужка різнокольорових кругів (рис. 1).
Рис. 1
Елементами плану розповіді, складеної за сюжетною картиною, можуть бути площинні зображення або силуети її об’єктів (рис. 2).
Рис. 2
Як символи-замінники під час моделювання творчих розповідей використовуємо:
- предметні картинки;
- силуетні зображення;
- геометричні фігури.
Наочна модель візуалізує план, який забезпечує зв’язність і послідовність розповіді дитини.
ЯК ГОТУЄМОСЯ
Навчанню зв’язного мовлення з використанням опорних схем-символів передує підготовча робота. Усунути лексико-граматичні недоліки мовлення допоможуть словникові й граматичні вправи. Діти розглядають предмет, навчаються виділяти його ознаки, збагачують словник назвами цих ознак, синонімами, антонімами, а також вправляються в застосуванні образних засобів мовлення. Підготовчі вправи поєднуємо з діями-замінниками — позначаємо виділену ознаку об’єкта будь-яким символом.
| Прикрась слово
Педагог пропонує дібрати до назви предмета/об’єкта слова-епітети, які характеризують його та відображають суб’єктивне ставлення дитини до нього. (Кіт — ласкавий, пухнастий, грайливий, смугастий, веселий; ялинка — зелена, колюча, висока, струнка; мяч — круглий, гумовий, кольоровий, легкий) Який, яка, яке, які? Педагог пропонує дібрати до слова-назви предмета описові слова-ознаки. (Лимон — кислий; морква — соковита; яблуко — червоне; вишні — стиглі). На яку фігуру схожий? Педагог пропонує визначити, на яку геометричну фігуру схожий предмет. (Морква — на трикутник. Помідор — на круг. Картопля — на овал). |
ЯКА ПОСЛІДОВНІСТЬ НАВЧАННЯ РОЗПОВІДІ ЗА СХЕМОЮ
Щоб навчання зв’язного розповідання за методом наочного моделювання було успішним, слід дотримуватися чіткої послідовності дій.
ПОЯСНЮЄМО ЗМІСТ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
На першому етапі вихователь демонструє схему за певною лексичною темою та пояснює зміст умовних позначень. Діти мають усвідомити, що категорії кольору, форми та величини властиві всім предметам. Проте, описуючи конкретний предмет, слід обирати саме ті особливості категорій, які його характеризують.
Як символи-замінники на початковому етапі роботи педагог використовує геометричні фігури, що своєю формою та кольором нагадують предмет, який замінюють.
Перевірити, чи діти засвоїли зміст умовних позначень, можна за допомогою таких вправ.
| Розшифруй знаки-символи
Вихователь демонструє модель-схему, дитина пояснює значення цього символу. Вихователь складає оповідання за опорною схемою і навмисно пропускає один символ. Діти вказують, яку категорію пропустив вихователь і пояснюють зміст її умовного позначення. Вихователь показує предмет і називає будь-яку його якість. Дитина знаходить на схемі відповідну клітинку й показує зображений у ній символ. |
НАДАЄМО ЗРАЗОК РОЗПОВІДІ
Вихователь демонструє дітям зразок описової розповіді. Він описує предмет і послідовно показує символи-замінники на схемі. Схеми-моделі можна використовувати не лише для опису предметів, а й для опису професій чи пір року, переказування художніх творів і казок, складання розповіді за картиною і порівняння предметів.
НА СХЕМІ СЛІД ПОЗНАЧИТИ ТІ ВАЖЛИВІ МОМЕНТИ, ЯКІ МАЮТЬ БУТИ ВІДОБРАЖЕНІ ПІД ЧАС СКЛАДАННЯ РОЗПОВІДІ, ЯК-ОТ:
- логіка опису сюжету;
- образність;
- зв’язність тексту;
- характер зовнішніх ознак та якостей об’єктів опису.
Під час складання розповіді за схемою дитина має відновити сюжет, використовуючи послідовність картинок на схемі. Зміст схеми залежить від віку та вміння дитини користуватися опорними схемами-моделями.
Описові розповіді можуть бути різної складності. Дошкільникам складно виділяти абстрактні властивості та якості предметів, явищ і зв’язків між ними. Що ліпше дитина вміє користуватися методом наочного моделювання, то більшу кількість клітинок у схемі-моделі пропонує їй вихователь.
| На перших етапах слід пропонувати дитині пересувати від клітинки до клітинки фішку або вказувати клітинку на схемі пальцем. |
ПРОПОНУЄМО ОПОРНУ СХЕМУ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОЗПОВІДІ
Дитина отримує предмет або малюнок, уважно розглядає його, а відтак складає описову розповідь за відповідною опорною схемою. Якщо дитина навчилася вільно складати описи окремих предметів або явищ, вихователь пропонує скласти порівняльний опис двох об’єктів однієї лексичної групи. Під час такого опису дитина спочатку визначає різницю між об’єктами, а відтак — їхню схожість.
Вихователь використовує модель у вигляді піраміди, яка символізує структуру роздуму та взаємозв’язок його частин. А це своєю чергою:
- удосконалює в дітей навички побудови зв’язної та цілісної описової розповіді;
- розвиває логічне та образне мислення, уяву і спостережливість;
- формує вміння оперувати родовими поняттями;
- поглиблює знання про навколишній світ;
- поліпшує комунікативні навички.
ПРИКЛАДИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ НАОЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПОДАНО В ДОДАТКУ.
Упровадження методу наочного моделювання в практику роботи закладу дошкільної освіти сприяє збагаченню й актуалізації словника дитини, успішному розвитку усного зв’язного мовлення. Цей метод стане у пригоді творчо налаштованим педагогам, а також батькам, які самостійно працюють зі своїми дітьми для збагачення словникового запасу та розвитку зв’язного мовлення.
| ДОДАТОК
ДИДАКТИЧНІ ІГРИ: ХТО КИМ БУДЕ? Мета: навчати давати повні відповіді на запитання; розвивати зв’язне мовлення та уяву; формувати здатність розуміти лексичні значення мовних одиниць; виховувати бажання правильно розмовляти. Педагог показує картинки (рис. 3) і пропонує дітям дати повні відповіді на запитання: Ким/чим буде: яйце, курча, гусениця, лоша, цвіт яблуні. Ким був (чим було) раніше: курча, курка, метелик, кінь, яблуня. Рис. 3
ВІДПОВІДАЙ ШВИДКО Мета: навчати давати правильні відповіді швидко; розвивати зв’язне мовлення, увагу, пам’ять; удосконалювати навички класифікації; розвивати вміння узагальнювати; виховувати бажання правильно висловлювати свої думки. Педагог показує картинки (рис. 4) і запитує: Як назвати одним словом предмети, зображені в першому рядку? Скільки всього овочів у таблиці? Чого більше: фруктів чи овочів? Що зайве у другому рядку? Назвіть квіти. Який предмет круглої форми? Назвіть предмети овальної форми. Що зайве у третьому стовпчику? Рис. 4
ВІДГАДАЙ ВИД ТРАНСПОРТУ Мета: навчати складати речення за картинками; вправляти в уміння орієнтуватися у казках; пригадати казкові транспортні засоби, робити добрі справи; розвивати увагу, пам’ять, мислення, зв’язне мовлення; виховувати бажання піклуватися про казкових персонажів. Педагог показує зображення казкових герїв: Баби Яги, Попелюшки, Івасика-Телесика, Алладіна (рис. 5). Відтак пропонує пригадати, на яких видах транспорту подорожували ці персонажі, і поєднати відповідні картинки.
РОЗМОВА ФАРБ Мета: розвивати уміння встановлювати асоціації; активізувати лексичний запас; розвивати зв’язне мовлення. Педагог показує картинки із зображеннями предметів та явищ (рис. 6) та роздає дітям кольорові смужки. Відтак повідомляє: «Діти, ці смужки чарівні. Вони вміють розмовляти. У мене червона смужка. Вона говорить: Орієнтовні відповіді дітей: Блакитна: я — небо, вода. Помаранчева: я — морква, апельсин. Жовта: я — стигла пшениця, сонце. Фіолетова: я — баклажан, бузок. Чорна: я — грак, редька. Біла: я — сніговик, сніжинка. Коричнева: я — шоколад, ведмідь. Рис. 6
|
Електронний журнал
