Шановні батьки!

Прошу Вас ознайомитись  з  цікавим методом арт-терапії  – глинотерапією.

Наші діти живуть у непростий час – їм не вистачає спілкування з близькими людьми, вони знають, що таке тривога, страх, гнів, агресія та інші негативні емоції, від яких ми, дорослі, всіма силами намагаємося їх уберегти.

Усвідомлюючи це, люди все частіше і частіше намагаються торкнутися до світу природи, розуміючи цінність природного та натурального – того, що придає внутрішньої сили, дає позитивний заряд – фізичний, емоційний, душевний…

З метою гармонізації емоційного стану дітей використовується такий арттерапевтичний метод, як глинотерапія.

Особливо ефективна глино терапія у корекційній роботі з дітьми, які мають особливості психофізичного розвитку.

Глина — унікальний пластичний природний матеріал, за допомогою якого ще в давні часи лікарі лікували різноманітні хвороби фізичного тіла. Але, слід зазначити,  що глина має ще одну важливу та цікаву  якість – зцілювати душу кожного, хто хоч раз торкнеться до неї.

Спробуйте взяти в руки шматок глини… Спочатку він вологий і холодний, але дуже швидко зігрітий теплом долонь, слухняний пальцям, він перетворюється в незвичайну фігуру…

Цей матеріал не терпить суєти, роздратованості та агресії. В руках неврівноваженої людини глина дуже швидко висихає і починає кришитися, нібито вбираючи в себе всі негативні емоції, даруючи відчуття спокою та емоційного комфорту. Під пальцями доброзичливої, спокійної людини з хорошим настроєм глина веде себе дуже слухняно, висихає повільно, не утворює тріщин.

Глина  дуже необхідна дітям з порушеннями у розвитку, а оскільки більша частина таких дітей гіперактивна, а деякі мають розлади ЦНС, то її заспокійливий, релаксаційний вплив  просто безцінний. Властивості глини допомагають малятам, діючи з нею, виплескувати свої емоції, позбуватися тривоги, м’язового напруження, занепокоєння, гніву. Крім того вона має здатність загоювати ранки та подряпини.

Також глина дає можливість побачити і розвинути в кожній дитині, особливо в дитині з проблемами розвитку, творця, художника, маленького генія.

Для занять з глино терапії необхідна чиста, м’яка глина, яку використовують у роботі професійні гончарі. Такий матеріал приємний  у використанні та доставляє масу задоволення всім, хто з нею працює.

Малюк бере глину, тисне, б’є, мне, розриває на шматки, розплющує, розтирає, катає, даючи вихід своїм емоціям. При цьому він розповідає, що робить, що відчуває, що виражає – таким чином відбувається опанування чуттєвої сфери. При роботі дітей з глиною слід зробити акцент на емоційному розвитку як вербально, так і не вербально.

Глинотерапія допомагає розуміти і контролювати свої емоції, допомагає знайти конструктивний спосіб їх вираження. Робота з глиною має глибокий психологічний вплив. В процесі занять дитина може розслабитися, зняти напругу і зарядитися позитивною енергією.

Ліпити можна все, що оточує дитину: предмети, сюжети з казок, тварин, пташок і т.д. Пропонуючи дитині зліпити з глини будь – який предмет, ми не говоримо з ним про техніку ліплення, а просто надаємо можливість творити, фантазувати, а головне – розмовляти про все на світі. Поєднання продуктивної діяльності – ліплення з мовою дає значимий позитивний ефект.

Коли дитина аналізує свій витвір і намагається щось виправити у ньому, надати йому виразнішої форми, починає доповнювати  деталями, вона несвідомо гармонізує власний внутрішній світ.

Коли дитина готова до роботи з глиною?

Найчастіше вказують вік – три роки. На справді, як сказав би М.Ібука «Після трьох вже пізно». Як тільки дитина починає розмазувати кашу по столі, вона вже в активному періоді пізнання і творчості.

Адже під час ліплення всі діти набувають нові знання , навколишній світ стає ближчим. Глина є універсальним помічником.  Звичайно, коли ліпить дитина до чотирьох років, важливо, щоб поруч були дорослі, ідеально – батьки. В цьому віці ліпка – ідеальне сімейне заняття. Головне не заважати дитині «витягати за хвостик» тих, хто ховається в  шматку глини.

На спільних сімейних заняттях відбувається зближення дітей та батьків. У процесі творчості діти та батьки  спілкуються, розмовляють, обмінюються думками, діляться відчуттями. Спільна діяльність сприяє розвитку мовленнєвих навичок, уміння вербально виражати свої почуття. Між ними встановлюється теплі відносини. Дорослі та діти починають краще один одного розуміти і можуть приділити один одному більше уваги.

Успіхів Вам!