08.12.2023р. Реалізуємо освітні завдання за темою « Хочу і можу» (підтема ” Світ моїх мрій “).

1.Шановні батьки,попросіть дитину допомогти вам написати слово «мрія» на картці та прикріпити її на стіні. Уточніть, як дитина розуміє слово «мрія». Хай розповість про своє найбільше бажання. Запитайте, чи вміє дерево мріяти. Поміркуйте разом, якою може бути його мрія?

– Чи можемо ми допомогти  дереву здійснити його мрію?

– Чи може бути так, що мрії кількох людей співпадають? Як це може статися?

( під час війни мріють про мир, спортсмени мріють про перемогу, всі мешканці планети Земля мріють про збереження життя).

-Хто має здійснити спільну мрію? Що ми можемо зробити для цього?

( піклуватися про збереження чистої води, економити електричні ресурси, намагатися викидати якнайменше сміття).

2.Організуйте полілог про мрії, бажання і примхи, під час якого дитина разом з вами може скласти карту до слова « мрія».

На карті можна відобразити хто допомагає здійснюватись мріям, про що вони можуть бути, що допомагає нам досягти бажаного. Обміркуйте, що найпростіше і найшвидше- досягти чи отримати, отримати від когось чи самому, досягти чи стати. Обговоріть, які з бажать є мріями, а які примхами: купити цукерку, стати чемпіоном у змаганні, навчитися грати на гітарі, щоб купити хоч щось у магазині, політати на літаку, навчитися кататися на велосипеді.

3.Запропонуйте дитині зробити птаха своїх бажань, ознайомивши із технікою оригамі.

Спочатку дитина за зразком сконструює пташку, а потім розфарбує її олівцями, фломайстерами. «Випустіть її у світ» ( на пласку тацю з водою).

4.Прочитайте віршовану казку « Про заповітну мрію» Наталі Музики.

Жило було місто на світі,і місто було працьовите.
Велике і гарне,і дуже охайне жило було місто на світі.
Жили хмарочоси у місті -стрункі, гомінкі, гонористі.
Животики хмарам чесали,довкола усе розглядали.
Садочки і школи,музеї, лікарні,вокзали, готелі,
крамниці, кав’ярні,церкви і собори,трамваї, машини
і навіть були там пожежні частини.
Заводів і фабрик було так багато,
що пальців не вистачить порахувати.

Заводи і фабрики були величезними,
заводи і фабрики були височезними,
товсті і високі.Труби вони мали,
ними над собою небо підпирали,щодня працювали.

Серед величезних,серед височезних фабрик і заводів
жив один заводик маленький.
Заводик маленький весь час працював,іграшки чудові
він виготовляв:конструктори різні,самокати залізні,
ведмедиків, зайчиків,різних тваринок,ляльки та багато
модельних машинок.
М’ячі і лопатки,піратів, військових,лото, доміно,
навіть посуд ляльковий.

Та була у заводика заповітна мрія:стати великим, поважним
щодня, щогодини він мріяв.
На великі заводи поглядав сумовито
І одного ранку промовив сердито:
“Ну що то за справа -іграшки робити?
От машини, літаки,меблі та газплити,
телевізори, комбайни,продукти, верстати –
це речі серйозні,їх виготовляти -ото справжня честь і справа
для нас, для заводів!А іграшки – то дрібниця,
непотріб та й годі.
Не хочу, не буду більше працювати.
Краще буду тихо спати-спочивати”.

Рік чи два минув відтоді,як заснув малий заводик.
Одні діти підросли,інші народилися.
А в крамницях іграшкових іграшки скінчилися.
Так неквапом, тихо-тихо причвалало в місто лихо:
діти плачуть день при дні,ходять мами геть смутні,
тати голосно зітхають,чим зарадити – не знають.
Навіть свят тепер немає,бо на свято що чекає
дітвора у подарунок,розкриваючи пакунок?
Ну, звичайно, іграшки!Милі, любі іграшки!
Перестали дорослі працювати.
Почали дорослі думати-гадати:де ж їм іграшки шукати?

Але раптом сталося диво:розтулив повіки неквапливо
маленький заводик і побачив,що місто усе чомусь плаче.
– Що за лихо сталося? – заводик питає.
– Діткам треба іграшки! А іграшок немає!
І заводик наш маленький раптом зрозумів,що він, зупинившись,
скоїв-наробив.
Істину дивовижну зміг він збагнути:
не обов’язково великим бути,щоб корисним бути,
щоб потрібним бути.
Адже те, що видається чимось дріб’язковим,
для когось чудове,для когось казкове.
Іграшки робити -справа особлива:
бо то радість для діток,то казка і диво!
І маленький заводик працює знову
і щодня виготовляє іграшки чудові!

По закінченні проведіть бесіду про мрію фабрики іграшок, чому вона була такою важливою для мешканців міста.

5.Запропонуйте дитині ” Танці- зігріванці”.

Підготувала вихователь Олена Трохимчук.