27.03.2020р. – Корисні ігри та цікаві вправи. (Логопедична група”Грайлики”)

by dn1adm · 27 Березня, 2020

Шановні батьки!

Пропоную вам добірку логопедичних ігор та вправ на розвиток слухової уваги, сприймання, пам’яті; розвиток фонематичного слуху; розвиток дихання, голосу; розвиток рухливості органів артикуляційного апарату.

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам’яті

“Що ти почув?” Дитина тихо сидить у кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати звуки вулиці. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

“Де плескали в долоні?” Дитина стоїть посеред кімнати із заплющеними очима. Ви тихенько станьте у будь-якому кутку кімнати, та плесніть у долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула плеск.

“Вгадай, хто покликав?” В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім’ї. Дитина стоїть посеред кімнати із заплющеними очима. Хто-небудь з інших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

“Доручення” Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі лежать різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертаєтесь до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

“Луна” Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи у кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися у звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).

“Запам’ятай слова” На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

“Слухаємо музику” Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити, так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано із заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.

“Що звучало – розкажемо, як звучало – покажемо” Мета гри – навчити визначати джерело звуку, розвивати слухову увагу, пам’ять. Спочатку пропонуємо прослухати, розпізнати та запам’ятати такі звуки: шелест аркушів книги, брязкіт ключів, удари м’яча, дзюрчання води, що ллється. Потім, дорослий знов створює ті ж самі звуки, стоячи за екраном, а дитина називає, який предмет звучав, та самостійно відтворює аналогічний звук, використовуючи потрібні предмети.

“Тихо-гучно” Навчаємо визначати силу звучання іграшкових музичних інструментів: фортепіано, барабана, сопілки, бубна. Дорослий грає на іграшкових інструментах спочатку тихо, потім гучно. Дитина слухає уважно, та, за вказівкою дорослого, створює самостійно на заданому інструменті тихий, або гучний звук.

“Хто як розмовляє” Формуємо вміння визначати джерело звуків, розвиваємо слухову увагу, слухову пам’ять, навчаємо звуконаслідувати голоси тварин.

«Гуси стали ґелґотати

По-гусиному кричати: «га-га-га».

Кошенята замурчали: «мур-мур-мур».

Горобці зацвірінчали: «цвінь-цвірінь!».

Коні заіржали: «і-го-го!».

Жабенята квакали: «ква-ква-ква».

Каченята крякали: «кря-кря-кря»

Солов’ї висвистували: «ф’ю-ф’ю-ф’ю!»

Після прочитання вірша «розмовляємо» з дитиною мовою тварин.

Розвиток фонематичного слуху

“Впіймай звук!” Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути у долоні – “впіймати звук”, коли вона почує заданий звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
– звук [а] серед у, у, а, у;
– звук [а] серед о, а, і, о;
– звук [і] серед и, е, і, и;
– звук [с] серед л, н, с, п;
-звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!” Запропонуйте дитині повторити за вами склади:
– та-та-да – пі- пи – ат-от,
– па-па-ба – мі-ми – ум-ом,
– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит,
– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк.

“Ланцюжок слів” Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
– мак, лак, так, бак;
– тачка, качка, дачка;
– сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!” Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:
– на звук [а] серед слів : Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
– на звук [і] серед слів : іграшки, овочі, автобус, Іра;
– на звук [б] серед слів: мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!” Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є у декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”.
– Оля, осінь, овочі, окунь – [о]
– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]
– Аня, агрус, акула, автобус – [а]
– Маша, мак, мама, сом – [м].

Ігри та вправи на розвиток дихання

“Забий м’яч у ворота” Запропонуйте дитині подути на ватний м’ячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, з двох кубиків або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

“Язичок – футболіст” Як і у попередній вправі треба забити м’яч у ворота, але тепер за допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

“Літак” На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.

“Пелюстки” Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюстки злетіли з вашої долоні. За аналогією можна використовувати пір‘їни, вирізані з паперу сніжинки, створюючи ігрові ситуації.

“Корабель” Налийте у миску воду. Зробіть паперовий корабель, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на корабель спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.

Вправи для розвитку голосу

Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

«Аня співає пісеньку» – А-а-а, а-а-а.

«Гуде потяг» – У-у-у, у-у-у.

«Болить зуб» – О-о-о, о-о-о.

«Пароплав гуде» – И-и-и, и-и-и.

«Жабенята посміхаються”- І-і-і, і-і-і.

«Заблукали у лісі» – Ау-ау-ау-ау.

«Малюк плаче» – Уа-уа-уа-уа.

«Гріємо ручки» – Х-х-х-х.

«Пісенька комарика»- З-з-з-з.

«Граємо на барабані» – Д-д-д-д.

«Змія шипить» – Ш-ш-ш-ш.

«Жук дзижчить» – Ж-ж-ж-ж.

«Гусак гелгоче» – Га-га-га.

«Зозуля кує» – Ку-ку, ку-ку.

«Корова мичить» – Му-му-му.

Проспівування звуку [А] на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»).

Проспівування на одному видиху звукової доріжки: а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.).

Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким (високим) голоском, низьким голосом).

Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук [М] чи [У]. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);

Вправи для розвитку координації мовлення з рухами

Для нормалізації темпу і ритму мовлення велике значення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.

«Машина» Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами).

«Дощик» Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки (ритмічно потупати ногам).

Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату

Недоліки мовлення можуть виникати внаслідок слабкості м’язів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється у невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Для подолання та з профілактичною метою потрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів. Починати цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться розмовляти. Велику помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують м’ясо на м’ясорубку. Перетираючи їжу, ви не допомагаєте дітям, а навпаки, затримуєте розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко з’їсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок.
Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, тренувати й укріпити м’язи щік та язика, небхідно обов’язково давати дитині жувати такі продукти, як:

хлібні сухарики;
сушені фрукти (чорнослив, курагу, родзинки);
тверді фрукти (яблуко, груша);
тверді овочі (морква, огірок);
шматочки вареного м’яса.

Часто буває так, що дитина наслідує неправильне мовлення дорослих чи однолітків. Тому намагайтеся робити так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформлене мовлення. Слід пам’ятати, що від самого народження малюк навчається рідній мові. Тому слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усі звуки, проявляйте емоції під час розповіді. Не “сюсюкайте” з дитиною, адже їй буде набагато приємніше, якщо ви будете спілкуватися з нею, як з дорослою. Артикуляційна гімнастика

Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 3-5 до 10 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття. Перед початком роботи необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитина проявила зацікавленість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і у будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”, “Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”). А ще він, як і всі діти любить гратися – гойдатися на гойдалці вгору – вниз (вправа “Гойдалка”), грати в хованки (вправи “Змійка”, “Годинник”). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласуватись чимось смачненьким (Вправа “Смачне варення”). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа “Конячка”). Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ. Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

Пропоновані вправи:

„Лопаточка” Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.
„Неслухняний язичок” Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе поплескувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.
„Чашечка” Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 секунд.
„Голочка” Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати у такому положенні 15 с.
„Гірка” Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.
„Трубочка” Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати у повільному темпі 10-15 разів.
„Годинник” Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота у повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.
„Конячка” Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.
„Грибок” Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.
„Гойдалка” Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.
„Смачне варення” Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.