Шановні батьки пропоную Вам, разом з малюками виконати профілактичні вправи.

Щоб хребет малюка не страждав від викривлень, а внутрішні органи працювали як годинник, дитину потрібно вберегти від … плоскостопості.

Дивно, але тільки серце людини працює більше, ніж стопа! І хоча маленька дитина виконує не більше 2-3 тисяч кроків на день, її ногам приходиться важко працювати. З кожним кроком стопа “пристосовується” до рельєфу дороги та відчуває велике ударне навантаження. Стопа працює одразу на трьох “посадах”, виконуючи обов’язки опори, ресори для пом’якшення навантаження та пружини, які допомагають дитині при стрибках, бігові та ходьбі. Але варто порушитися одній з перерахованих функцій – і ходьба порушується. Звідси і швидке втомлювання, біль в ногах, іноді і травми костної системи і навіть струси мозку, адже якщо стопа не пом’якшує поштовхи, їх відчуває голова .. Далі – більше. Головний мозок  в пошуках додаткового захисту при ходьбі створює відсутню “пружину” з хребта, що характеризує в майбутньому його викривлення – сколіозом або кіфозом, від чого будуть страждати легені, нирки, печінка та інші розвиваючі внутрішні органи дитини. Але плоскотопість можна попередити.

Формування стопи продовжується до 16 років, з цього випливає, що дитяча стопа – “будівля” незріла, і для правильного розвитку їй потрібні певні умови та обстеження лікаря-ортопеда. Особливо – в перші 7 років життя дитини. Якщо дитина ходить в дошкільний заклад, ця проблема знімається сама собою – дошкільнят в дошкільних закладах оглядають постійно. Раз на рік навідуватися лікаря-ортопеда – правило для батьків “домашніх” дітей, особливо, які входять в групу ризику:

• малюки із зайвою вагою;
• діти, які перенесли вроджену дисплазію тазостегнових суставів, а також з вродженою косолапістю;
• малюки, які перехворіли рахітом;
• малорухома дитяча діяльність через часті або хронічні хвороби;
• малюки після травм стопи.

Цілком здорові міські діти схильні до небезпеки плоскостопості, тому що маленьким пішоходам прийдеться крокувати по асфальтовому покриттю, яке примушує стопу відчувати зайве навантаження.

Визначити, чи є у дитини плоскостопість чи ні, доволі складно через жирову прослойку стопи. Один із самих простих та достатньо надійних способів діагностики – оцінка відбитку стопи, яку отримали за допомогою плантографу. Цей нехитрий пристрій складається із дерев’яної рами, на яку натягнуте змочене штемпельною фарбою полотно з підкладеним під ним аркушом чистого паперу. Малюк стає на плантограф босими ніжками, залишає відбиток та…діагноз готовий.

Таку ж просту плантограму можна зробити і в домашніх умовах.

Правила ходьби

Щоб не дати плоскостопості підступитися до ніг вашого малюка, потрібно виконати програму, яка складається з двох пунктів. По-перше, правильно підбирайте малюку взуття, по-друге, постійно займатися з дитиною спеціальною гімнастикою.

Які ж критерії “правильного” дитячого взуття? Черевики, які малюк приміряє повинні:

• бути виготовлені (внутрішню обробку) з натуральних матеріалів;
• щільно фіксувати стопу та голіностопний сустав за допомогою шнурівки або “ліпучок”, але ні в якому разі не здавлювати ніжку дитини і не бути надто вільним;
• мати мінімальну кількість внутрішніх швів, щоб малюк не натер шкіру навколо голіностопного суставів;
• мати стійку підошву з маленьким квадратної форми (1-1,5 см) каблучком.

Можете провести і такий тест. Після прогулянки зверніть увагу на ніжку дитини – якщо на шкірі відбився рельєф колготок або внутрішні шви черевика, – взуття необхідно змінити.

Щоб усунути деформацію дитячої стопи, не потрібно купувати взуття на виріст та надто затягувати з покупкою нових черевиків.

Профілактичні вправи

Зробити профілактику у формі ігрових занять – і дитина стане тренувати ніжки постійно. Перед вивченням комплексу вправ розкажіть дитині, що у тварин ніколи не буває плоскостопості,  тому що вони постійно тренуються.

Отже, на веселу гімнастику ставай!

“Чапля”. Малюк стає на носочки і ходить, піднявши підборіддя та намагаючись рівно тримати спинку.

“Мишка”. Малюк ходить на носочках, прижимаючи руки, зігнуті в ліктях, до тіла, а голову вжимаючи в плечі.

“Слон”. Дитина ходить на п’ятках, прижимаючи пальчики. Спинка пряма, руки на поясі.

“Кошеня”. Кошеня крадеться: дитина ходить на носочках, витягуючи руки вперед. Кошеня біжить: малюк біжить на носочках. Кошеня стрибає, ловить метелика: малюк м’яко підстрибує, опускаючись на всю ступню.

“Ведмежа”. Дитина ходить спочатку на зовнішній стороні стопи, а потім на внутрішній. Руки на поясі.

“Краб”. Малюк захвачує пальчиками, ніби клешнями, насипану в таз квасолю, горох або пісок.

“Жабка”. Дитина уявляє, ніби ставить ноги на пружинки. Вони відстрибують від підлоги і відштовхуючи носки ніг так, що стопи підстрибують доверху, а п’ятки продовжують упиратися в підлогу.

Після гімнастики діти виконують гімнастичні вправи для стоп – малюючи великими пальцями обох ніг геометричні фігури (коло, квадрат, прямокутник, ромб тощо).