23.03.2020р. – Реалізуємо освітні завдання за темою “Ліс” (підтема “Мешканці лісу”)
Розгляньте разом з дитиною коректурну таблицю «Весна. Птахи» та запропонуйте виконати наступні завдання:
1.Назви:
– Які птахи повертаються навесні в рідний край;
– Які птахи зимують в Україні;
– Які птахи живуть у лісі?
– Яких птахів можна зустріти в місті?
– Яких птахів називають свійськими?
– Які птахи можуть жити разом з людьми в будинку?
– Які птахи не вміють літати?
– Яке житло птахи будують собі самі?
– Яке житло пташкам будує людина?
- Дорослі-малі:
– У ластівки – (хто дитинчата?)…?
– У лебедя – …;
– У ворони – (хто дитятко?)…?
– У курки – (хто дітки?)…?
– У синички – (хто дитинчата?)…?
– У гуски – (хто дитинча?)…?
- Відповідай швидко:
– Білий (хто?)…?
– Чорнокрила (хто?)…?
– Тепле, просторе (що?)…?
– Легке, рідке (що?)…?
– Чорнокрилий (хто?)…?
– Металева (що?)…?
– Біла (хто?)…?
– Курка (що робить?)…?
– Соловей (що робить?…?
- Поміркуй:
– Чому кури не відлітають восени в теплі краї?;
– Чому в шпаківні круглий маленький вхід?;
– Папузі краще жити у клітці чи у джунглях?
– Які картинки відповідають зимовій порі?
Прочитайте дитині казку «Материнська любов» з подальшим обговоренням.
Спочатку розкажіть дитині:
Навесні всі мешканці лісу намагаються народити і виховати своїх діточок, щоб за теплу пору ті виросли та зміцнилися. Кожна матуся любить своє дитинча, як лисичка із казки.
Материнська любов
Якось лисиця захопилась полюванням і навіть не помітила, як споночіло. Вона далеко забігла від свого лисеняти, а коли повернулась до нори , його там уже не було.
Довго плакала лисиця, але сльозами горю не зарадиш. Отож пішла вона лісом шукати свою дитину. У кожного звіра, який траплявся їй дорогою, вона запитувала те саме:
– Скажи мені братику, чи не бачив ти, бува, мого синочка, лисеняти?
Вовк відповів їй:
– Ні, сестрице, не бачив.
Кабан теж відповів:
– Ні, сестрице, не зустрічав я твого синочка.
Запитувала лисиця і оленя, і собаку, і багатьох інших звірів.
На останок, здибавши буйвола, запитала і його:
– Братику буйволе, чи не зустрічав ти, бува, мого синочка, лисеняти?
Буйвіл, нашорошивши вуха, каже:
– А який він із себе, твій синочок?
– Та це така чистенька дитинка, носик має гостренький, оченята кругленькі, хутро шовкове, хвостик пухнастий.
– Ні, не бачив такого, але трапилось мені дорогою жалюгідне створіння: очі в нього загноєні, вуха звисають, писок брудний, хвіст геть обліз. Усе воно якесь коростяве й худюще – прехудюще, ледь ногами перебирає.
– Ой лишенько! – закричала лисиця. – Та це ж і є мій синочок!
– Та невже? – здивувався буйвіл. – Але ж ти казала, що твій синочок – красень!
– Ех, братику! – вигукнула лисиця, схлипуючи. – Хіба ти не знаєш, що для кожної матері її дитина найгарніша в світі?
Запитання до обговорення:
– Як лисичка загубила свого малюка?
– Кого вона розпитувала про лисеня;
– Як мама-лисичка розповіла про свою дитину?
– Чому мама зраділа на слова буйвола?
Запропонуйте дитині скласти фігурки різних тваринок із геометричних фігур.
.
Вихователь: Шевчук Наталія Іванівна
